Відмінності між версіями «Прибавляти»
(→Сучасні словники) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 15: | Рядок 15: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Прибавляти 1.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Прибавляти 2.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Прибавляти 3.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Прибавляти 4.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
Версія за 20:27, 12 квітня 2024
Прибавля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. прибавити, -бавлю, -виш, гл. Прибавлять, прибавить. Рудч. Ск. І. 114.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Прибавляти (прибавити) віку (вік, життя, літ, літа) - сприяти подовженню життя. Не бог, а сам чоловік прибавляє собі вік (Укр.. присл.., 1955, 385); - Як жаль, що ми не зустрілись з тобою раніш, до війни. Приїхав би до мене погостювати. Один місяць пожив би у нас на винограднику - на десять років життя б собі прибавив (Головко, І, 1957, 282); Гранат квітує коло хати - Ніжнішого немає цвіту, - А згодом там зважніє плід, Що прибавляє людям літ (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 58); Прибавляти (прибавити) вітрил - збільшувати швидкість руху судна, піднімаючи вітрила. Він [Ф. Ф. Ушаков] вирішив випередити турків, наказавши прибавити вітрил (Добр., Очак. розмир, 1965, 417); Прибавляти (прибавити) в тілі - ставати товстішим; гладшати. Отак вигулювалися за літо телята, набиралися сили бики, прибавляли в тілі корови (Загреб., Диво, 1968, 60); Прибавляти (прибавити) газу - те саме, що Надавати (надати, дати) газ (газу) (див. газ1). Обганяючи машину, Іван іще прибавив газу (Головко, І, 1957, 388); Прибавляти (прибавити) росту - збільшуватися в розмірі. Недоїмка йде та й росту прибавля (Кв.-Осн., VI, 1957, 669); Прибавляти (прибавити) ходи (ходу, кроку): а) починати рухатися швидше. Онохрій Литка щохвилини прибавляв ходи, але Іван Силович не мав наміру відстати (Епік, Тв., 1958, 311); Вона до школи йшла, і я прибавив кроку (Бойко, Про 17 літ, 1958, 37); б) (тільки ходу) збільшувати швидкість руху чого-небудь. Коли машиніст.. прибавив ходу, застукала [машина], швидко замолола колесами (Григ., Вибр., 1959, 365).
2. перех. і неперех. Говорити або писати на додаток до чого-небудь сказаного чи написаного. Не так тепер і в пеклі стало, Як в старину колись бувало І як покійник [Вергілій] написав; Я може що-небудь прибавлю, Переміню і що оставлю, Писну - як од старих чував (Котл., І, 1952, 126); // Говорити зайве, перебільшуючи що-небудь; прибріхувати. Про що б не почала Явдоха говорити, ..вона все-таки прибреше: або зменшить, або прибавить свого (Григ., Вибр., 1959, 94).
Прибавляти в мові - перебільшувати, розповідаючи; прибріхувати. Дядько Остапчук прибавляє в мові (Пісні та романси.., II, 1956, 54).
3. перех., рідко. Те саме, що додавати 4. Прибавляти три до семи; Бувало, якийсь проворний ятошник [яточник] швидко-швидко налічить, скільки треба платити, а Ксеня й обізветься з-за материної спідниці: - Дядьку, то нащо зайве прибавляти?.. І тоді «дядькові» доводилось ще раз вести рахунок і під сміх людей признаватися, що таки збився з лічби (Стельмах, І, 1962, 380).
Ілюстрації
|
|
|
|
