Відмінності між версіями «Шокати»
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 13: | Рядок 13: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Шошошошошо2.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Шошошошошо2.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Шоошошошошо3.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Шоошошошошо3.png|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Шршошоооош4.png|x140px]] |
|} | |} | ||
Версія за 14:39, 12 квітня 2024
Шокати, -каю, -єш, гл. 1) Часто говорить: шо. 2) Шамкать. «Сатурнович, змилосердися, за рідную свою вступися!» к Зевесу шокала стара. Котл. Ен. V. 36.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
"Шокати" - це дія, спрямована на виклик сильних емоційних реакцій у людей.У цьому випадку "шо" може вживатися як звуконаслідування або неформальна абревіатура слова "що". Таке вживання характерне для розмовної мови і може виникнути через вплив діалекту або індивідуального мовленнєвого стилю.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Слово "шо" або "що" може мати кілька інших цікавих аспектів:
- Вживання у розмовній мові: "Шо" часто вживається в усній мові для скороченого виразу "що". Це типове для діалектів або неформальних розмовних ситуацій.
- Звуконаслідування: У певних контекстах "шо" може використовуватися як звуконаслідування, яке передає здивування, здивованість чи подив. Наприклад: "Шо? Це правда?" - це вираз здивування.
- Інтернет-мовлення: "Шо" часто використовується в інтернет-мовленні, особливо в чатах, форумах та соціальних мережах. Воно може вказувати на здивування або недовіру, а також вживається для створення жартівливого та невимушеного тону в комунікації.
- "шо" або "що" може використовуватися в побутовому мовленні в усній формі, особливо в розмовній мові. Це досить поширений вираз, особливо в деяких регіонах або серед певних соціальних груп. Використання "шо" може варіюватися від місцевого діалекту до діалекту та в залежності від особливостей мовлення кожної конкретної людини. В розмовній мові воно може використовуватися як скорочений варіант слова "що" в питальних або дієслівних конструкціях.
Походження
Слово "шо" або "що" має українське походження і є скороченою формою слова "що". Українське слово "що" виникає від старослов'янського "чь", яке має індоєвропейське коріння. Це слово вживається для утворення питальних речень, для вираження незнання чи запитів про інформацію. У розмовній мові воно може бути використане в скороченому вигляді як "шо" для економії часу чи для невимушеної конверсації.
