Відмінності між версіями «Гайнути»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рядок 11: | Рядок 11: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гайнути 1.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гайнути 1.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гайнути-2.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гайнути-2.jpg|x140px]] | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гайнути 4.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|} | |} |
Версія за 14:32, 12 квітня 2024
Гайнути, -ну, -неш, гл. Побѣжать, кинуться, махнуть, удрать. Г. Барв. 314. Десь так гайнув, що й не згідно. Ой гайну я до дівчат та й на вечерниці. Нп.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ГАЙНУТИ, ну, неш, док., розм. Швидко побігти, помчати; майнути. Коні добрі, як гайнули назад - скоро й дома були (Укр.. казки, легенди.., 1957, 160); - А що, коли б так намовити Марка і гайнути разом назустріч Будьонному? - раптом майнула думка (Козл., Ю Крук, 1957, 349); * Образно. Поза хатою буря метнулась. У садку між дерев заплуталася на мить, вирвалась і гайнула далі (Головко, І, 1957, 116).