Відмінності між версіями «Сіпака»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 12: Рядок 12:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Сіпака 12.04.24 1248.jpg|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Сіпака 12.04.24 1248.jpg|x140px]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Сіпака 12.04.24 1247.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Сіпака 12.04.24 1247.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  

Версія за 11:51, 12 квітня 2024

Словник Грінченка

Сіпака, -ки, м. Злой й придирчивый начальникъ, полицейскій, взяточникъ; вообще бранное прозвище всякаго администратора. Сіпаки попід віконню загадують на панщину. Дамон до лихого царя був вліз з остреним пробоєм зо сталі; на тім го сіпаки спіймали. Федьк. І. 89.

Сучасні словники

Тлумачний словник української мови

СІПАКА, и, ч. і ж., заст., зневажл. 1. Доскіпливий, уїдливий начальник. - Карпо чоловік гордий та жорстокий, з його буде добрий сіпака, може, його боятимуться хоч баби та молодиці,- говорила громада (Н.-Лев., II, 1956, 366).

Ілюстрації

Сіпака 12.04.24 1248.jpg Сіпака 12.04.24 1247.jpg Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Тлумачний словник української мови

Зовнішні посилання