Відмінності між версіями «Праворушниця»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Джерела та література) |
(→Сучасні словники) |
||
Рядок 7: | Рядок 7: | ||
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 508. | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 508. | ||
+ | |||
+ | особа, що порушує норми поведінки, встановлені законами чи іншими нормативними актами. ◆ немає прикладів застосування. ◆ немає прикладів застосування. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== |
Версія за 11:26, 12 квітня 2024
Праворушниця, -ці, ж.( = Праворучниця). Эпитетъ Божіей Матери. Сидящая по правую руку? Господи милостивий, поможи мені і Матер Божая праворушниця. Мил. М. 42.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках спокійно, зрівноважено (Кач., II, 1958, 35).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 508.
особа, що порушує норми поведінки, встановлені законами чи іншими нормативними актами. ◆ немає прикладів застосування. ◆ немає прикладів застосування.