Відмінності між версіями «Солов’ячий»
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 20: | Рядок 20: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Солов'їний2 12.04.2024.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Солов'їний3 12.04.2024.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Солов'їний1 12.04.2024.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Солов'їний1 12.04.2024.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
Версія за 10:45, 12 квітня 2024
Солов’ячий, -а, -е = Солов’їний. Як би ж у мене крилечка, солов’ячі очі, полетіла б у дорогу темненької ночі. Чуб. V. 741.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СОЛОВ'Я́ЧИЙ, а, е, рідко. Те саме, що солов'їний. — Ти знаєш що, Іване, — сказав Карпо, — якби ми нагляділи гніздо солов'яче, то що б було? (Панас Мирний, I, 1954, 246); Якби мені крильця, Солов'ячі очі, Знялась би я, полетіла Темненької ночі (Українські народні пісні, 2, 1965, 219).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 445. СОЛОВ'Ї́НИЙ, а, е. Прикм. до соловей; належний йому. Вітром донесло До ме не щебетання солов'їне (Максим Рильський, Дал. небосхили, 1959, 67); Лине пісня вгаю солов'їна (Володимир Сосюра, II, 1958, 447); На Україні Спів солов'їний Гримить в гаях (Микола Шпак, Вибр., 1952, 63); // Сповнений співу солов'їв. Мені приснились ночі солов'їні, Дівочі співи, пахощі левад (Максим Рильський, I, 1956, 240); Одного солов'їного надвечір'я.. Стародуб і Черкашин поїхали на набережну — зблизька глянути на Дніпро (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 305); // У якому гніздяться і співають солов'ї. Сади солов'їні і росяні Наливатимуть плід і горітимуть цвітом (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 171); // Власт. солов'єві; такий, як у соловая. [Маруся:] Якби в мене крилечка, солов'їні очі, Полетіла б я в дорогу темненької ночі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 452); Що солов'їний Вустин голос, коли скриня порожня? (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 13).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 445.
Ілюстрації
|
|
|
|
