Відмінності між версіями «Ковзь!»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
|||
Рядок 25: | Рядок 25: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ковз11111111111111111111111.jpg|x140px]] |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
|} | |} | ||
Версія за 21:03, 11 квітня 2024
Ковзь! меж. Скользь!
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках КОВЗЬ, КОВЗЬ-КО́ВЗЬ, виг.
1. Звуконаслідування, що передає звук ковзання.
Леза ковзанів плавно, – ковзь, ковзь, – їдуть по поверхні (із журн.).
2. Уживається як присудок за знач. ко́взати 1 і ко́взатися.
А він ковзь з ліжка і побіг до дверей (з казки);
Вона ж, дрохва, як гуска. Щоб злетіти, Їй ще й розбігтись треба, бо важка. А голий лід – ніяк не розбіжиться. Ковзь-ковзь... Руками брали дичину (Л. Костенко);
Страхи по одному тихо – ковзь... і обсядуть тебе півколом (із журн.).
КОВЗЬ КОВЗЬ-КО́ВЗЬ, виг. Звуконаслідування, що передає звук ковзання. Приклади Уживається як присудок за знач. ко́взати 1 і ко́взатися. Приклади