Відмінності між версіями «Байдужість»
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 19: | Рядок 19: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Байдужість3 11042024.jpg|x140px]]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Байдужість3 11042024.jpg|x140px]]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Байдужість4 11042024.jpg|x140px]]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Байдужість4 11042024.jpg|x140px]]] | ||
Версія за 19:08, 11 квітня 2024
Байдужість, -жости, ж. Безразличіе, индифферентизмъ, равнодушіе. Левиц. І. 330. Потребно великої праці, щоб зв’язати те, що порвала наша недбайливість та стидка українська байдужість. Левиц. Пов. 279. Байдужість про закони природи. К. ХІІ. 122.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення від Укрінформ
Байдужість – це стан людини, коли вона не виявляє ані найменшого зацікавлення будь-чим, коли до неї ніщо не може «достукатись», коли її серце і душа не реагують.
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
БАЙДУ́ЖІСТЬ, жості, жін. Стан і властивість за знач. байдужий 1. Байдужість доччина дражнила її (Нечуй-Левицький, III, 1956, 65); В голосі Ярослави відчувалося куди більше байдужості, ніж зацікавлення (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 106); Та Павло обманював себе удаваною байдужістю. Він не міг заспокоїтись. Марійка заволоділа всім його єством (Антон Хижняк, Килимок, 1961, 12); * Образно. Я не співець чудовної природи з холодною байдужістю її (Павло Грабовський, I, 1959, 171).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 90.
Словник синонімів Вусика
Байдужість — байдужність, безпристрасність, знеохота, знеохоченість, нечулість, холодність
Словник синонімів Полюги
Байдужість — (відсутність зацікавлення) байдужність, книжн. індиферентність, (з млявістю) апатія, розм. знеохочення, (без почуттів) безпристрасність, (про ставлення до когось) прохолодність, неуважність.
Ілюстрації
 ]
|
 ]
|
Медіа
Див. також
Словник іншомовних слів
Апатія: 1. Одне з основних понять етики стоїцизму, що передбачає повне звільнення душі від пристрастей. 2. Хворобливий стан, який характеризується байдужим ставленням до навколишнього, зникненням зовнішніх проявів емоційних реакцій. 3. перен. Цілковита байдужість.
Галіонізм: байдужість, нейтральність щодо релігійних справ.
Квієтизм: 1. Релігійно-етичне вчення в католицизмі, прихильники якого проповідують містико-споглядальне ставлення до дійсності, цілковите покладання на "волю божу", байдужість до добра і зла. Виник у 17 ст. як течія в католицизмі. 2. перен. Пасивність, непротивлення.
Пасивність: байдужість, бездіяльність, млявість. Протилежне — активність.
