Відмінності між версіями «Плескання»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ===[https://sum.in.ua/s/Pleskannja Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | |
| + | '''ПЛЕСКА́ННЯ''', я, сер. Дія за значенням плескати і плескатися і звуки, утворювані цією дією. Вперед, кораблю! Не страшне Плескання вод у млі (Павло Грабовський, I, 1959, 232); Закриєш очі — і встають в уяві.. міста шумливі, села прибережні, плескання хвиль, над ними лет чайок (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 258); У березі ж — сріблиста мла. Тріпочуть із простинь навіски... І голі бронзові тіла, і сміх, і плескання, і блиски... (Павло Тичина, II, 1957, 212); Спів скінчився. Молоде товариство надгородило співця плесканням (Леся Українка, III, 1952, 585); Хіба і думати міг Євген після отих щирих обіймів [союзників], поцілунків, плескання по плечах, безперервного клацання фотоапаратів, що знову доведеться сидіти за колючим дротом [табору для переміщених осіб]?! (Натан Рибак, Час, 1960, 364). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 576. | ||
| + | ===[https://1674.slovaronline.com/19676-%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Словник синонімів Вусика]=== | ||
| + | '''Плескання''' — див. аплодисменти; плескіт; хлюпання | ||
| + | ===[https://en.wikipedia.org/wiki/Clapping Вікіпедія] | ||
| + | '''Плескання''' — це ударний звук, який створюється ударами по двох плоских поверхнях, наприклад, у частинах тіла людини чи тварини. | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 19:20, 11 квітня 2024
Плеска́ння, -ня, с. 1) Хлопаніе въ ладоши. 2) Выдѣлываніе ковриги хлѣба. Чуб. I. 267. См. Випліскувати 2.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ПЛЕСКА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням плескати і плескатися і звуки, утворювані цією дією. Вперед, кораблю! Не страшне Плескання вод у млі (Павло Грабовський, I, 1959, 232); Закриєш очі — і встають в уяві.. міста шумливі, села прибережні, плескання хвиль, над ними лет чайок (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 258); У березі ж — сріблиста мла. Тріпочуть із простинь навіски... І голі бронзові тіла, і сміх, і плескання, і блиски... (Павло Тичина, II, 1957, 212); Спів скінчився. Молоде товариство надгородило співця плесканням (Леся Українка, III, 1952, 585); Хіба і думати міг Євген після отих щирих обіймів [союзників], поцілунків, плескання по плечах, безперервного клацання фотоапаратів, що знову доведеться сидіти за колючим дротом [табору для переміщених осіб]?! (Натан Рибак, Час, 1960, 364).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 576.
Словник синонімів Вусика
Плескання — див. аплодисменти; плескіт; хлюпання ===Вікіпедія Плескання — це ударний звук, який створюється ударами по двох плоских поверхнях, наприклад, у частинах тіла людини чи тварини.
Ілюстрації
|
|
|
|
