Відмінності між версіями «Набгом»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
(→Див. також) |
||
Рядок 20: | Рядок 20: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | НАБГАТИ, аю, аєш, док., перех. | ||
+ | 1. Нам'яти, наробити жмутків із чого-небудь. | ||
+ | |||
+ | 2. Жужмом напхати, наскладати чогось у що-небудь. Набгали мішок конопель набгом (Сл. Гр.). | ||
+ | |||
+ | 3. Поступово зібрати, надбати. - І навіщо ви отаку силу книжок набгали? - звернувся до мене пан становий (Мирний, IV, 1955, 371); - Антоніно Павлівно! Я не стану вам говорити компліментів, бо скільки б я їх не набгав, усі будуть непридатні (Дн. Чайка, Тв., 1960, 56). | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== |
Версія за 11:32, 10 квітня 2024
Набгом, нар. Биткомъ. Набгали мішок конопель набгом.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
НА́БГОМ, присл., діал. 1. Щільно; повно-повнісінько. Набгали мішок конопель набгом (Сл. Б. Грінченка); [Хор мурашок:] В кожній тут гілочці Скарбу багато, В кожній тут жилочці Набгом набгато (М. Лукаш, пер. з тв. Й.-В. Гете). 2. Не відриваючись, зразу. Ладимир набгом допив горілку, а пляшку пошпурив через тин (В. Дрозд).