Відмінності між версіями «Близько»

Версія за 16:51, 9 квітня 2024

Близько, нар. 1) Близко. Близько — слизько, далеко — легко. Посл. Ні близько! И не подходи! Вони ну благати пана, а він — ні близько! О. 1862. І. 61. 2) Употребл. какъ предл. съ родит. пад.: возлѣ, подлѣ. Чуб. ІІІ. 291. Росла калина близько озера. Чуб. V. 148. Ум. Близенько, близесенько.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках БЛИЗЬКО. 1. Присл. до близький 1—4, 6. Я дуже близько зійшовся з Горьким, бачимось мало не щодня (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 358); Перекладаю близько, віддаляючись від оригіналу в будові фрази тільки в конечній потребі (Володимир Самійленко, II, 1958, 473); // у знач. присудк. сл. На невеликій відстані. Близько лікоть, — та не вкусиш (Номис, 1864, № 5395); Близько хата, де дівчина Ворота одчинить (Тарас Шевченко, I, 1951, 7); // у знач. присудк. сл. Скоро. [Тірца:] Близько день! В новій славі сонце просіяє, Згине ніч! (Леся Українка, II, 1951, 151). ♦ Близько брати (приймати) до серця що — болісно сприймати, переживати що-небудь. — Чого ви, мамо, так близько берете це до серця? — підійшов до неї Роман (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 142). 2. прийм. з род. відм. Уживається при означенні місця; біля, коло. Рад був [Андрій] жити близько батька, якого дуже любив і поважав (Іван Франко, V, 1951, 17); Близько воза дітвора — школярі зволочини стягають у купу (Андрій Головко, I, 1957, 333); // При назвах міри, часу, числа вживається для позначення приблизної кількості. Вранці прокидаємось близько десятої години (Леся Українка, V, 1956, 38); В УРСР тепер працює близько 32 тисяч наукових співробітників (Наука і життя, 12, 1957, 6).

Ілюстрації

x140px

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{Факультет журналістики}}}]]