Відмінності між версіями «Близько»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | БЛИЗЬКО. | ||
| + | 1. Присл. до близький 1—4, 6. Я дуже близько зійшовся з Горьким, бачимось мало не щодня (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 358); Перекладаю близько, віддаляючись від оригіналу в будові фрази тільки в конечній потребі (Володимир Самійленко, II, 1958, 473); | ||
| + | // у знач. присудк. сл. На невеликій відстані. Близько лікоть, — та не вкусиш (Номис, 1864, № 5395); Близько хата, де дівчина Ворота одчинить (Тарас Шевченко, I, 1951, 7); | ||
| + | // у знач. присудк. сл. Скоро. [Тірца:] Близько день! В новій славі сонце просіяє, Згине ніч! (Леся Українка, II, 1951, 151). | ||
| + | ♦ Близько брати (приймати) до серця що — болісно сприймати, переживати що-небудь. — Чого ви, мамо, так близько берете це до серця? — підійшов до неї Роман (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 142). | ||
| + | 2. прийм. з род. відм. Уживається при означенні місця; біля, коло. Рад був [Андрій] жити близько батька, якого дуже любив і поважав (Іван Франко, V, 1951, 17); Близько воза дітвора — школярі зволочини стягають у купу (Андрій Головко, I, 1957, 333); | ||
| + | // При назвах міри, часу, числа вживається для позначення приблизної кількості. Вранці прокидаємось близько десятої години (Леся Українка, V, 1956, 38); В УРСР тепер працює близько 32 тисяч наукових співробітників (Наука і життя, 12, 1957, 6). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 16:40, 9 квітня 2024
Близько, нар. 1) Близко. Близько — слизько, далеко — легко. Посл. Ні близько! И не подходи! Вони ну благати пана, а він — ні близько! О. 1862. І. 61. 2) Употребл. какъ предл. съ родит. пад.: возлѣ, подлѣ. Чуб. ІІІ. 291. Росла калина близько озера. Чуб. V. 148. Ум. Близенько, близесенько.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках БЛИЗЬКО. 1. Присл. до близький 1—4, 6. Я дуже близько зійшовся з Горьким, бачимось мало не щодня (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 358); Перекладаю близько, віддаляючись від оригіналу в будові фрази тільки в конечній потребі (Володимир Самійленко, II, 1958, 473); // у знач. присудк. сл. На невеликій відстані. Близько лікоть, — та не вкусиш (Номис, 1864, № 5395); Близько хата, де дівчина Ворота одчинить (Тарас Шевченко, I, 1951, 7); // у знач. присудк. сл. Скоро. [Тірца:] Близько день! В новій славі сонце просіяє, Згине ніч! (Леся Українка, II, 1951, 151). ♦ Близько брати (приймати) до серця що — болісно сприймати, переживати що-небудь. — Чого ви, мамо, так близько берете це до серця? — підійшов до неї Роман (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 142). 2. прийм. з род. відм. Уживається при означенні місця; біля, коло. Рад був [Андрій] жити близько батька, якого дуже любив і поважав (Іван Франко, V, 1951, 17); Близько воза дітвора — школярі зволочини стягають у купу (Андрій Головко, I, 1957, 333); // При назвах міри, часу, числа вживається для позначення приблизної кількості. Вранці прокидаємось близько десятої години (Леся Українка, V, 1956, 38); В УРСР тепер працює близько 32 тисяч наукових співробітників (Наука і життя, 12, 1957, 6).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{Факультет журналістики}}}]]
