Відмінності між версіями «Чухання»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
(→Зовнішні посилання) |
||
Рядок 25: | Рядок 25: | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | ||
− | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Слова 2024 року]] |
Версія за 22:38, 18 квітня 2024
Чухання, -ня, с. Чесаніе, почесываніе зудящаго мѣста (но не гребешкомъ).
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ЧУХАННЯ, я, с. Дія за знач. чухати і чухатися. Неначе Броня чогось дожидала, чи радше наслухала, як хтось їй чухає по спині. А те чухання та ніби справляє їй невеличку приємність і невеличкий біль (Март., Тв., 1954, 441); Коросту ніби хтось ще дужче роздратував. Тіло так свербіло, що ніяк не можна було втриматися, щоб не почухатися. А від чухання струпи щеміли ще болячіше (Минко, Моя Минківка, 1962, 69).