Відмінності між версіями «Кланцати»
(→Сучасні словники) |
(→Фразеологія) |
||
| Рядок 25: | Рядок 25: | ||
== Фразеологія == | == Фразеологія == | ||
| − | клацати кла́цати зуба́ми. 1. Дуже мерзнути. — Як ти себе вночі почуваєш... Зубами здорово клацаєш? — Що ти!.. Буває навіть жарко (О. Гончар). 2. на кого, грубо. Вороже, недоброзичливо і т. ін. ставитися до кого-небудь. Не живуть (люди), а по-вовчому бродять по світу і клацають один на одного зубами... (О. Гончар). 3. фам. Прагнути домогтися, досягти і т. ін. чого-небудь. (Острожин:) Такий молодий, в такий короткий час ви завоювали собі таке становище в літературі .. Та змилуйтесь! Чи один же цілий вік клацав зубами даремно, ви одразу такий шматок урвали... (Леся Українка). | + | '''клацати''' кла́цати зуба́ми. 1. Дуже мерзнути. — Як ти себе вночі почуваєш... Зубами здорово клацаєш? — Що ти!.. Буває навіть жарко (О. Гончар). 2. на кого, грубо. Вороже, недоброзичливо і т. ін. ставитися до кого-небудь. Не живуть (люди), а по-вовчому бродять по світу і клацають один на одного зубами... (О. Гончар). 3. фам. Прагнути домогтися, досягти і т. ін. чого-небудь. (Острожин:) Такий молодий, в такий короткий час ви завоювали собі таке становище в літературі .. Та змилуйтесь! Чи один же цілий вік клацав зубами даремно, ви одразу такий шматок урвали... (Леся Українка). |
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Версія за 15:28, 7 квітня 2024
Кланцати, -цаю, -єш, гл. = Клацати. Желех.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
КЛАЦАТИ, аю, аєш, недок., чим і без додатка. Утворювати короткий своєрідний звук раптовим зіткненням рівних поверхонь твердих предметів, дією якого-небудь механізму тощо. В повітрі пахне перепаленим порохом, недалеко за дротом клацає затвор (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 583); Клацає замок, залізна важка хвіртка відчиняється (Донч., III, 1956, 25); Звір не роззявляв пащі, не клацав гострими зубами (Автом., Так народж. зорі, 1960, 224).
Клацати зубами: а) голодувати; б) дуже мерзнути. - Зубами здорово клацаєш? - Що ти!.. Буває навіть жарко (Гончар, III, 1959, 231); Клацати на рахівниці: а) займатися підрахунками на рахівниці. Вдень клацав [Вольдемар] на рахівниці в банку, а ввечері тинявся.. по вулицях (Хижняк, Невгамовна, 1961, 82); б) (ірон.) працювати рахівником. [Цар:] Головою був [Каган], на машинах їздив, а тепер на рахівниці клацає (Зар., Антеї, 1961, 9).
КЛА́ЦАТИ, аю, аєш, недок., чим і без дод.
Утворювати короткий своєрідний звук короткочасним зіткненням рівних поверхонь твердих предметів, дією якого-небудь механізму і т. ін.
В повітрі пахне перепаленим порохом, недалеко за дротом клацає затвор (М. Стельмах);
Клацає замок, залізна важка хвіртка відчиняється (О. Донченко);
Звір не роззявляв пащі, не клацав гострими зубами (П. Автомонов);
Одні за одними клацали за моєю спиною четверо залізних дверей (Ю. Покальчук).
Фразеологія
клацати кла́цати зуба́ми. 1. Дуже мерзнути. — Як ти себе вночі почуваєш... Зубами здорово клацаєш? — Що ти!.. Буває навіть жарко (О. Гончар). 2. на кого, грубо. Вороже, недоброзичливо і т. ін. ставитися до кого-небудь. Не живуть (люди), а по-вовчому бродять по світу і клацають один на одного зубами... (О. Гончар). 3. фам. Прагнути домогтися, досягти і т. ін. чого-небудь. (Острожин:) Такий молодий, в такий короткий час ви завоювали собі таке становище в літературі .. Та змилуйтесь! Чи один же цілий вік клацав зубами даремно, ви одразу такий шматок урвали... (Леся Українка).
Ілюстрації
|
|
|
|
https://www.youtube.com/watch?v=s5AcyUpLM-g==Медіа==
Див. також
https://nauka.ua/news/klacannya-palcyami-viyavilosya-najshvidshoyu-diyeyu-lyudskogo-tila
