Відмінності між версіями «Туп-туп»
(→Сучасні словники) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 11: | Рядок 11: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Istockphoto-166007750-1024x1024.jpg]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
Версія за 16:31, 4 квітня 2024
Туп-туп, меж., выражающее топаніе, топъ-топъ! Туптуп ніженьками, дзеньдзень підківками. Нп.
Зміст
Сучасні словники
Зі словника української мови ТУП, ТУП-ТУП, ТУПУ-ТУПУ, виг . 1. Звуконаслідування, що означає звук від ходіння, бігу. Аж чую: «туп-туп!» Шкандибають два мули (Крим., Вибр., 1965, 40); Щось щебетала Гашка ранково, потім побігла з цеберками повними, ногами тими, як кізонька: туп-туп, туп-туп... (Головко, І, 1957, 209); // у знач. ім. Тупання. Розлога долина Вся червоніє од міді, від тупу численного люду Тяжко дуднить (Зеров, Вибр., 1966, 167).
2. розм. Уживається як присудок за знач. тупати, тупнути. Ой приїхав [козак] під ворота, Кінь ногою туп, туп! «Вийди, вийди, чорнявая, Бо я вже тут, тут!» (Укр. нар. пісні, 1, 1964, 59); Туп, туп ніженьками! Цок, цок підківками! (Барв., Опов.., 1902, 445); Цап відскочив... туп ногами! (С. Ол., Вибр., 1959, 159); Дай, Маринко, мамі ручку, тупу-тупу ніжками (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 19).
Ілюстрації
|
|
|
|
