Відмінності між версіями «Чабанувати»
(→Сучасні словники) |
(→Сучасні словники) |
||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
+ | Зі словника української мови | ||
ЧАБАНУВАТИ, ую, уєш, недок. Доглядаючи, пасти вівці. [Старшина:] Не бійся, його тут нема, він десять літ уже в Криму чабанує, навряд чи й прийде! (К.-Карий, І, 1960, 38); Батька Омелько бачить не дуже часто, бо він увесь час у степу, чабанує разом з Сильвестром Шандруком (Донч., IV, 1957, 493). | ЧАБАНУВАТИ, ую, уєш, недок. Доглядаючи, пасти вівці. [Старшина:] Не бійся, його тут нема, він десять літ уже в Криму чабанує, навряд чи й прийде! (К.-Карий, І, 1960, 38); Батька Омелько бачить не дуже часто, бо він увесь час у степу, чабанує разом з Сильвестром Шандруком (Донч., IV, 1957, 493). | ||
+ | |||
+ | Зі словника синонімів української мови | ||
+ | |||
+ | ПАСТУ́ШИТИ (бути за пастуха), ПАСТУХУВА́ТИ, ЧЕРЕДНИКУВА́ТИ (перев. при великій рогатій худобі); ВІВЧА́РИТИ, ВІВЧАРЮВА́ТИ, ЧАБАНУВА́ТИ, ЧАБА́НИТИ рідше (при вівцях). — Ми разом пастушили в полонині (М. Коцюбинський); Змалку пастухував (Сухомлинський), ходив за чужою чередою (І. Цюпа); — Я в Березняках громадським чередником служив.. Жонатим ще п'ять літ чередникував (І. Волошин); Він і всі товариші зареклися вівчарити тут (А. Крушельницький); Багато пригод сам пережив замолоду ..та й потім, коли вівчарював (В. Гжицький); (Старшина:) Він десять літ уже в Криму чабанує (І. Карпенко-Карий). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== |
Версія за 13:11, 4 квітня 2024
Чабанува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Быть пастухомъ овецъ. Желех.
Зміст
Сучасні словники
Зі словника української мови
ЧАБАНУВАТИ, ую, уєш, недок. Доглядаючи, пасти вівці. [Старшина:] Не бійся, його тут нема, він десять літ уже в Криму чабанує, навряд чи й прийде! (К.-Карий, І, 1960, 38); Батька Омелько бачить не дуже часто, бо він увесь час у степу, чабанує разом з Сильвестром Шандруком (Донч., IV, 1957, 493).
Зі словника синонімів української мови
ПАСТУ́ШИТИ (бути за пастуха), ПАСТУХУВА́ТИ, ЧЕРЕДНИКУВА́ТИ (перев. при великій рогатій худобі); ВІВЧА́РИТИ, ВІВЧАРЮВА́ТИ, ЧАБАНУВА́ТИ, ЧАБА́НИТИ рідше (при вівцях). — Ми разом пастушили в полонині (М. Коцюбинський); Змалку пастухував (Сухомлинський), ходив за чужою чередою (І. Цюпа); — Я в Березняках громадським чередником служив.. Жонатим ще п'ять літ чередникував (І. Волошин); Він і всі товариші зареклися вівчарити тут (А. Крушельницький); Багато пригод сам пережив замолоду ..та й потім, коли вівчарював (В. Гжицький); (Старшина:) Він десять літ уже в Криму чабанує (І. Карпенко-Карий).