Відмінності між версіями «Лебедіти»
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 13: | Рядок 13: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жалібно молити.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жалібно молити.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дуже цікаво.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дуже цікаво.png|x140px]] | ||
| − | |||
| − | |||
|} | |} | ||
Версія за 18:56, 3 квітня 2024
Лебедіти, -джу, -диш, гл. 1) Настойчиво и слезливо просить, клянчить. 2) Напѣвать, пѣть. Зачав пісню лебедіти слізними словами. Млак. 92.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ЛЕБЕДІТИ, джу, диш, недок., діал. 1. Говорити неясно, неправильно вимовляючи слова; лепетати (про дітей). Дивився [Семен] у вікна, і причувалося йому, як діти лебеділи: - Тату! Сцо нам ви плинесли з міста?.. (Ірчан, II, 1958, 314); // Говорити незв'язно, нерозбірливо; белькотати. - Да-да-да!..- лебедів зовсім розварений інспектор, усідаючись на бричку (Дн. Чайка, Тв., 1960, 107); // Звертатися до кого-небудь ласкавими, ніжними словами. Ержі незабаром прокинулась і заплакала. Маргіт тривожно нахилилась над нею, щось ласкаво лебеділа до немовляти (Гончар, Новели, 1954, 55); * Образно. Смеречина шумілалегоньким [легеньким] шумом і нашіптувала.., що сеї ночі буде їх любість обіймати, і на ручках заколисувати, і над личком лебедіти (Черемш., Тв., 1960, 49).
2. Настирливо або слізно просити; жалібно молити. - Змилуйтеся,даруйте життв [життя] що я вам винен?..- лебедів хлопчина, коли Сенько ухватив його за ковнір сорочки і підняв праву руку над його головою (Фр.,УІІІ, 1952,190); З усіх боків тяглися до нього старці: сліпі, безногі - гугняво лебеділи милостині (Тулуб, Людолови, І, 1957, 16).
Ілюстрації
|
|
