Відмінності між версіями «Срібнити»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
O.bylan (обговорення • внесок) |
|||
| Рядок 13: | Рядок 13: | ||
Покривати поверхню металу, скла, деревини та ін. тонким шаром металічного срібла. | Покривати поверхню металу, скла, деревини та ін. тонким шаром металічного срібла. | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]][[Категорія:Слова 2024 року]] | + | [[Категорія:Слова 2024 року]] |
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет педагогічної освіти]] | ||
Версія за 08:11, 19 квітня 2024
Срібни́ти, -бню́, -ниш, гл. Серебрить. срібнити 1. Словник української мови у 20 томах (1970-1980):
СРІ́БНИТИ, ню, ниш, недок., перех.
Вкривати, покривати сріблом. Приклад: Срібнити дзвінким голосом ранню тишу. (Микола Бажан, Роки, 1940, 24). Надавати чомусь блиску, подібного до блиску срібла.
Покривати поверхню металу, скла, деревини та ін. тонким шаром металічного срібла.
