Відмінності між версіями «Каландєк»
| Рядок 26: | Рядок 26: | ||
• З останніх колосків пшениці, жита або ячменю в’язали також красивий сніп і вінок, останній прикрашали польовими квітами, стрічками і одягали на голову найкращій жниці. | • З останніх колосків пшениці, жита або ячменю в’язали також красивий сніп і вінок, останній прикрашали польовими квітами, стрічками і одягали на голову найкращій жниці. | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
[[Категорія:Ка]] | [[Категорія:Ка]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2024 року]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]] | ||
Версія за 12:27, 18 квітня 2024
Каландєк, -ка, м. = Полукіпок. Вх. Зн. 23.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
1. 30 снопів скошеного або зжатого хліба, складених колоссям усередину й прикритих одним снопом зверху. «Привиділась Хариті вижата нива, а на ній стоять полукіпки і блищать проти сонця, як золоті»(Коцюб., І, 1955, 15); «Вдалині рясніли.. Полукіпки важучої пшениці» (Рильський, III, 1961, 105); «Колись.. жнива тривали ціле літо. Зжатий чи скошений хліб здебільшого в'язали в снопи, складали у п'ятки (5 снопів), полукіпки (30 снопів) та копи (60 снопів)» (Нар. тв. та етн., 1, 1966, 40); * Образно. «Чоловік.. скидає шапку, і огнистий полукіпок вогкого волосся сиплеться йому на очі й потилицю» (Стельмах, І, 1962, 453). 2. Четвертак (25 копійок)
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Джерела та література
Цікаві факти або додаткова інформація
• Перший зжатий сніп, який в українців називався «воєводою» або «зажином», урочисто приносили додому і встановлювали на покуті, де він знаходився до кінця жнив.
• З останніх колосків пшениці, жита або ячменю в’язали також красивий сніп і вінок, останній прикрашали польовими квітами, стрічками і одягали на голову найкращій жниці.
