Відмінності між версіями «Каландєк»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 11: | Рядок 11: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Полукіпок1.jpeg |x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Полукіпок1.jpeg |x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Полукіпок2.jpeg |x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Полукіпок2.jpeg |x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Полукіпок3.jpeg |x140px]] |
| − | + | ||
|} | |} | ||
Версія за 14:43, 29 березня 2024
Каландєк, -ка, м. = Полукіпок. Вх. Зн. 23.
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
1. 30 снопів скошеного або зжатого хліба, складених колоссям усередину й прикритих одним снопом зверху. «Привиділась Хариті вижата нива, а на ній стоять полукіпки і блищать проти сонця, як золоті»(Коцюб., І, 1955, 15); «Вдалині рясніли.. Полукіпки важучої пшениці» (Рильський, III, 1961, 105); «Колись.. жнива тривали ціле літо. Зжатий чи скошений хліб здебільшого в'язали в снопи, складали у п'ятки (5 снопів), полукіпки (30 снопів) та копи (60 снопів)» (Нар. тв. та етн., 1, 1966, 40); * Образно. «Чоловік.. скидає шапку, і огнистий полукіпок вогкого волосся сиплеться йому на очі й потилицю» (Стельмах, І, 1962, 453). 2. Четвертак (25 копійок)
Зміст
Ілюстрації
|
|
|
