Відмінності між версіями «Хобза»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
([Академічний тлумачний словник (1970—1980)])
(Ілюстрації)
Рядок 26: Рядок 26:
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 +
https://warehouse1.indicia.org.uk/upload/16/12/21/o_1etfqmqum1k871uk116aa1s9e1e8oh.jpg
 +
 +
https://warehouse1.indicia.org.uk/upload/16/12/21/o_1etfqmqu7gapd2gc4i3mf406f.jpg
 +
 +
https://warehouse1.indicia.org.uk/upload/16/12/21/o_1etfqmquj1mhg1guk13tfpqj13vng.jpg
 +
 +
https://d35f6g7b2umlat.cloudfront.net/500x500/filters:format(jpg)/filters:strip_exif()/assets/plants/plant_30132/users/plant_30132_user_1656_20210223210952.jpg
  
 
==Медія==  
 
==Медія==  

Версія за 11:16, 13 березня 2024

Хобза, -зи, ж. Раст. Sambucus ebulus. Шух. І. 22.

Словник Бориса Грінченка

Хобза, або S. ebulus — Сильна багаторічна кореневищна трав'яниста рослина з прямостоячими стеблами, що містять гостре перисте листя, розділене на п’ять-дев’ять довгих, ланцеподібних, зубчастих, часто кілеподібних листочків, які восени стають червоними. Листя має різкий запах, який часто описують як неприємний. Цвіте протягом липня та серпня, квітки мають білий колір (розквітає у рожевих у бутонах), кожна квітка має 5 пелюсток, які спочатку рожево-фіолетові, але пізніше стають коричнево-чорними. Влітку за листяними щитками від білих до блідо-рожевих квітів з’являються кулясті, блискучі, чорні плоди. Висота рослини може досягати 1.8 метрів, максимальне розростання у ширину може досягати 1.2 метри, перше цвітіння станеться через 2-5 років росту рослини. Поширюється за допомогою підземних кореневищ.

Середовище існування

Віддає перевагу таким типам ґрунтів: піщаний, глиняний, вапняний. Краще всього почувається на вологій, але добре дренованій землі під сонцем та у півтіні. Поширюється підземними кореневищами. Більш сухі умови можуть зупинити розвиток рослини та призвести до гибелі. Може бути інвазивним в ідеальних умовах вирощування. Хобза поширена у Центральній Європі, Південній Європі, Південно-Західній Азії, Північно-Західній Африці.

Користь та шкода для здоров'я, використання в медицині

Препарати карликової бузини виявилися корисними для багатьох сфер здоров'я, зокрема, мають протипухлинні, протизапальні та антимікробні властивості. Крім того, з давніх-давен ця рослина використовується для лікування широкого спектру захворювань, включаючи захворювання шлунково-кишкового тракту, запальні процеси, захворювання органів дихання, нирок, інфекції, грип, ревматоїдний артрит, а також для лікування ран, укусів комах і змій.

Плоди карликової бузини використовуються у традиційній медицині австрійців для лікування захворювань дихальних шляхів та лихоманки. В іранській та стародавній східній медицині рослина застосовується для артриту, кропиви, укусів бджіл і для лікування ангіни.

Листя цієї рослини можна використовувати для обробки опіків, а також для зняття набряків і розтягнень. У деяких країнах Балканського регіону традиційна медицина є популярною, а корінь карликової бузини має гіркий смак і використовується в якості проносного засобу та для лікування укусів тварин.

Також корінь використовується для фарбування волосся в деяких регіонах світу, а з ягід можна отримати синій та чорний барвник.

Вживання цієї рослини у великих кількостях може викликати криваву діарею, блювоту, запаморочення та головний біль. Це також може спричинити втрату свідомості, проблеми з диханням і смерть. Але будь-який токсин, який міститься у цій рослині, руйнується під час застосування високих температур.

Сучасні словники

[Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

Ілюстрації

o_1etfqmqum1k871uk116aa1s9e1e8oh.jpg

o_1etfqmqu7gapd2gc4i3mf406f.jpg

o_1etfqmquj1mhg1guk13tfpqj13vng.jpg

plant_30132_user_1656_20210223210952.jpg

Медія

Див. також

Див. також