Відмінності між версіями «Обручатися»
(Створена сторінка: '''Обручатися, -ча́юся, -єшся, '''сов. в. '''обручи́тися, -чу́ся, -чишся, '''''гл. ''Обручаться, обру...) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | '''Обручатися, -ча́юся, -єшся, '''сов. в. '''обручи́тися, -чу́ся, -чишся, '''''гл. ''Обручаться, обручиться. ''Як би дав Бог, щоб я з нею шлюбом обручився. ''Чуб. V. 25. | + | '''Обручатися, -ча́юся, -єшся, '''сов. в. '''обручи́тися, -чу́ся, -чишся, '''''гл. ''Обручаться, обручиться. ''Як би дав Бог, щоб я з нею шлюбом обручився. ''Чуб. V. 25. |
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
+ | ОБРУЧАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ОБРУЧИТИСЯ, ручуся, ручишся, док., з ким, Відправляючи шлюбний обряд, обмінюватися з молодою або молодилі обручкою; одружуватися. Ідуть чутки, що Гриня таємно нібито вже обручився з Тамарою-зоотехнічкою (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 333). | ||
+ | ===[http://hrinchenko.com/slovar Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]=== | ||
+ | Обручатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. обручи́тися, -чу́ся, -чишся, гл.Обручаться, обручиться. Як би дав Бог, щоб я з нею шлюбом обручився.Чуб. V. 25. | ||
+ | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
+ | ОБРУЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОБРУЧИ́ТИСЯ, ручу́ся, ру́чишся, док., з ким. Відправляючи шлюбний обряд, обмінюватися з молодою або молодим обручкою; одружуватися. Ідуть чутки, що Гриня таємно нібито вже обручився з Тамарою-зоотехнічкою (Гончар, Тронка, 1963, 333). | ||
+ | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 573. | ||
+ | |||
+ | ==Іноземні словники== | ||
+ | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
+ | обручатися | ||
+ | -а́юся, -а́єшся, недок., обручи́тися, -ручу́ся, -ру́чишся, док., з ким. | ||
+ | Відправляючи шлюбний обряд, обмінюватися з молодою або молодим обручкою; одружуватися. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005. | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ОБРУЧАТИСЯ.jpg |x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ОБРУЧАТИСЯ1.jpg |x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ОБРУЧАТИСЯ2.jpg |x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube| 5IftVt1t9wk}} | ||
+ | ==Див. також== | ||
+ | ===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка=== | ||
+ | ====[ http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%B1%D1%80%D1%83%D1%87%D0%BA%D0%B0 ОБРУЧКА]==== | ||
+ | ====[ http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%B1%D1%80%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%B8 ОБРУЧАТИ]==== | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
[[Категорія:Об]] | [[Категорія:Об]] |
Версія за 10:13, 25 листопада 2017
Обручатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. обручи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Обручаться, обручиться. Як би дав Бог, щоб я з нею шлюбом обручився. Чуб. V. 25.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ОБРУЧАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ОБРУЧИТИСЯ, ручуся, ручишся, док., з ким, Відправляючи шлюбний обряд, обмінюватися з молодою або молодилі обручкою; одружуватися. Ідуть чутки, що Гриня таємно нібито вже обручився з Тамарою-зоотехнічкою (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 333).
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Обручатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. обручи́тися, -чу́ся, -чишся, гл.Обручаться, обручиться. Як би дав Бог, щоб я з нею шлюбом обручився.Чуб. V. 25.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ОБРУЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОБРУЧИ́ТИСЯ, ручу́ся, ру́чишся, док., з ким. Відправляючи шлюбний обряд, обмінюватися з молодою або молодим обручкою; одружуватися. Ідуть чутки, що Гриня таємно нібито вже обручився з Тамарою-зоотехнічкою (Гончар, Тронка, 1963, 333). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 573.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
обручатися -а́юся, -а́єшся, недок., обручи́тися, -ручу́ся, -ру́чишся, док., з ким. Відправляючи шлюбний обряд, обмінюватися з молодою або молодим обручкою; одружуватися.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.