Відмінності між версіями «Палихвіст»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Зміст)
(Ілюстрації)
Рядок 30: Рядок 30:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f5/Redstartcouple.JPG/120px-Redstartcouple.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Phoenicurus phoenicurus eggs.jpg]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  

Версія за 21:29, 3 грудня 2023

Пали́хвіст, -хвоста, м. Пт. = Горихвіст. невеликий птах (розміром 10—15 см, має жовтогаряче забарвлення) належить до ряду горобцеподібних роду горихвістка (Phoenicurus). Так само, як інші представники родини, раніше класифікувався як представники родини дроздові (Turdidae), але зараз — мухоловкові. В Україні гніздовий перелітний птах.Вх. Пч. II. 12.

Зміст

Систематика

Має два підвиди. Phoenicurus p. phoenicurus можна знайти по всій Європі аж до Сибіру. На південному сході підвид P. p. samamisicus можна знайти від Кримського півострова, Туреччини, Середнього Сходу і до Центральної Азії. Цей підвид трохи менший за P. p. phoenicurus і дорослі самці мають біле опорне (махове) оперення, таким чином утворюючи білувате крило — схоже на крило горихвістки чорної і Phoenicurus auroreus. Підвид широко розповсюджений у Туреччині і на Балканському півострові.


Зовнішній вигляд

Невеликий птах розміром з горобця. Маса тіла 12-20 г, довжина тіла біля 14 см. Виражений статевий диморфізм. У шлюбному вбранні дорослий самець підвиду phoenicums зверху сірий; лоб білий, біля основи дзьоба — чорний; вуздечка, щоки, покривні пера вух і горло чорні; воло, груди і боки тулуба яскраво-руді; черево білувате; надхвістя руде; підхвістя світло-руде; махові пера бурі; хвіст яскраво-рудий, крім бурих центральних стернових пер; дзьоб і ноги чорні; у підвиду samamisicus, що гніздиться в Криму, на другорядних махових перах біла облямівка, яка на складеному крилі утворює світлу пляму; у позашлюбному оперенні чорні і руді пера з вузькою білою верхівковою облямівкою. Доросла самка бура; воло, груди і боки тулуба рудуваті. Молодий птах подібний до дорослої самки, але пера верху з вохристими рисками; на вохристих перах низу вузька темна верхівкова облямівка. Дорослий самець звичайної горихвістки від дорослого самця чорної горихвістки відрізняється білим лобом і рудими грудьми та волом; доросла самка від дорослої самки чорної горихвістки — світлим низом.


Екологія

Цей перелітний птах влітку перебуває в Європі та Західній Азії (на захід від Байкалу), північно-західній Африці в Марокко. Зимує в Центральній Африці і Аравії, південніше пустелі Сахара, північніше від екватору, від Сенегалу до Ємену. Цей вид дуже поширений, гніздиться у Великій Британії, особливо в гірських листяних лісах. В Україні гніздиться майже на всій території, крім південних і південно-східних степових районів; під час міграцій трапляється скрізь.

Самці першими прибувають на початку — в середині квітня, часто на кілька днів раніше за самиць. Відкладаються 5-6 блакитних яєць у травні, а другий виводок — в середині літа на півдні ареалу.


Охорона

Перебуває під охороною Бернської конвенції.

Ілюстрації

Phoenicurus phoenicurus eggs.jpg Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання