Відмінності між версіями «В’язок»

Версія за 21:07, 24 листопада 2023

Словник Бориса Грінченка

В’язок, -зка, м. 1) Связь полудрабків въ возѣ. Рудч. Чп. 250. 2) Связь (изъ тонкаго гнутаго дерева), посредствомъ которой въ саняхъ копили двухъ полозьевъ соединяются между собой. Лебед. у. (Залюбовск.). 3) Въ наружномъ однобортномъ колесѣ водяной мельницы: дубовая дужка, при помощи которой каждая лопатка прикрѣплена къ кляку. Черниг. у. 4) Въ корзинѣ: поперечина, сверхъ которой затягивается дуга для ручки въ корзинѣ. Вас. 147. 5) Позвонокъ. Терск. обл. 6) Ум. отъ в’яз. {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=

Сучасні словники

Тлумачення із "Словника української мови"* В'ЯЗОК, зка, ч. Зменш. до в'яз.

https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BE%D0%BA

В'ЯЗКА Тлумачення із "Словника української мови"* В'ЯЗКА, и, ж. 1. Зв'язані, скріплені мотузкою і т. ін. або нанизані на неї які-небудь однорідні предмети. Виходять у сад Маруся й Настя з в'язками ключів у руках (Н.-Лев., II, 1956, 463); По кутах лежали в'язки соломи (Кобр., Вибр., 1954, 124); - Зв'язати у в'язки гранати, За мною - за мною рушати! - Сказав політрук... (Нагн., Вибр., 1957, 374).

2. діал. Зав'язка. В'язки від маминого фартуха він вже тримав у руках, як вуздечку (Смолич, II, 1958, 30).

https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BE%D0%BA

Ілюстрації

Медія

Цікаві факти

В'яз Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. 4 зміни у цій версії очікують на перевірку. Стабільну версію було перевірено 2 червня 2022. В'яз

Ulmus rubra Біологічна класифікаціяредагувати Царство: Рослини (Plantae) Клада: Судинні рослини (Tracheophyta) Клада: Покритонасінні (Angiosperms) Клада: Евдикоти (Eudicots) Клада: Розиди (Rosids) Порядок: Розоцвіті (Rosales) Родина: В'язові (Ulmaceae) Рід: В'яз (Ulmus) L. Види В'яз крилатий (U. alata) В'яз американський (U. americana) В'яз кедровий (U. crassifolia) В'яз шорсткий (U. glabra) В'яз манчжурський (U. laciniata) В'яз гладкий (U. laevis) В'яз малий (U. minor) В'яз китайський (U. parvifolia) В'яз англійський (U. procera) В'яз карликовий (U. pumila) В'яз слизький (U. rubra) В'яз скельний (U. thomasii) Берест (дерево) (U. carpinifolia) В'яз корковий (U. suberosa)

Вікісховище: Ulmus

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: В'яз (значення). В'яз (Ulmus) — рід дерев родини в'язових (ільмових) (Ulmaceae). Плід — горішок, оточений крилоподібним виростом. В'язи поширені по всій Україні, особливо в Лісостепу і Степу.

Зміст 1 Назви 2 Практичне використання 3 Галерея 4 Посилання Назви Види в'язу відомі під назвами: бе́рест, гал.[прояснити] ільма, діал. карагач,бересток.

В 2023 році, згідно наказу Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України № 695/39751 від 05.05.2023 року в'яз низький включений до "Переліку чужорідних видів дерев, заборонених у відтворенні лісів"[1], з відповідною забороною використовувати його для створення та відновлення лісів та полезахисних смуг в Україні[2].

Практичне використання

Гілка в'яза шорсткого

Зріла кора в'яза червоного

Деревина в'яза Деревинна, медоносна, лікарська танідоносна, фарбувальна, волокниста, жироолійна, декоративна і фітомеліоративна рослина.

В'язи дають гарну деревину. Деревина в'яза гладенького щільна, в'язка, тверда, пружна, незначно жолобиться і розтріскується від висушування, важко колеться і обробляється, красивої текстури, добре полірується. Використовується для підводних і підземних споруд, у вагонобудуванні, меблевій промисловості, у будівництві (оздоблення приміщень, паркет). 3 неї виготовляють колеса для возів, полозки, дуги, голоблі, гальмові колодки, дерев'яні частини машин. Властивості деревини в'яза листуватого подібні до деревини в'яза гладенького. Застосовується у меблевому виробництві (дошки і облицювальна фанера), де ціниться за яскравий червоно-бурий колір ядра. 3 неї виготовляють колеса для возів, підводні деталі суден. В'яз листуватий часом має напливи (капи), які високо ціняться в токарній справі і для виготовлення фанери з красивим рисунком. Деревина решти видів в'язів за технічними властивостями близька до деревини описаних вище видів і може знайти подібне застосування.

Корковий шар, крім в'яза коркового, утворюється також у окремих дерев в'язів листуватого й шорсткого. В'яз гладенький і шорсткий — добрі ранньовесняні медоноси. В сприятливі весни бджоли збирають з них багато нектару, пилку й клею. На жаль, на в'язах влітку попелиці виділяють багато паді, з якої бджоли виробляють падевий мед. Інші види в'яза як медоноси мають менше значення.

У народній медицині застосовують кору в'яза гладенького, а також листя й кору в'яза листуватого. Кору в'яза гладенького використовують внутрішньо при водянці, хронічному ревматизмі й гарячці (разом з корою козячої верби і березовими бруньками), як протипростудний засіб; зовнішньо — як протизапальний засіб при опіках (у вигляді мазі або примочки з відвару кори).

Міцний відвар листків в'яза листуватого використовують для ванн при переломах кінцівок після зняття гіпсу. Настій кори його багатий на слиз і дубильні речовини. його застосовують для полоскання рота при цинзі і для обливання при захворюванні шкіри. У корі в'яза листуватого міститься 3,6-4,8 %, а шорсткого — до 3 % танідів. Їх кору іноді використовують для дублення шкур.

Корою в'яза листуватого і коркового можна фарбувати шовк і вовну у жовтий колір. 3 лубу в'яза гладенького і листуватого виготовляють саморобні мотузки, а з листуватого — ще й циновки. Луб в'яза шорсткого використовують як підв'язувальний матеріал.

У насінні в'яза листуватого міститься до 28 % зеленої, без запаху й смаку невисихаючої олії, придатної для виготовлення мила, насіння в'яза коркового містить 29,7 % жирної невисихаючої олії. Для озеленення в умовах України рекомендують усі згадані види в'язів.

В'яз гладенький має могутню, тінисту крону, тому використовується для групових, поодиноких і алейних насаджень. Він добре піддається стрижці і довго зберігає надану йому форму. На заасфальтованих вулицях часто суховершинить і уражується голландською хворобою (графіоз), з якою важко боротися. Серед декоративних форм особливо ефектні із сріблястострокатими і червоними листками. У лісомеліоративних насадженнях в'яз гладенький як вологолюбна порода застосовується обмежено. В умовах Степу його рекомендують як супутню породу.

Стовбур в'яза листуватого могутній, крона шатроподібна. Рекомендується для групових, поодиноких і алейних насаджень, для живих огорож. Красиві декоративні його форми: плакуча, пірамідальна й куляста. Завдяки могутній, глибокій кореневій системі з багатьма кореневими паростками він придатний для заліснення ярів і балок.

Крона в'яза шорсткого густа широкоциліндрична, зверху округла. В декоративному садівництві ціниться як порода з особливо темною зеленню. Не витримує засолених ґрунтів. Відомі декоративні форми з плакучою і колоноподібною формами крони і з строкатими листками. Рекомендується для групових, поодиноких і алейних насаджень. Як вологолюбну рослину в лісомеліоративних насадженнях використовують обмежено. Придатний для протиерозійних насаджень по найменш змитих ділянках і зволожених місцезростаннях. В'яз корковий — найбільш ксерофітний вид серед в'язів. Рекомендується для захисних насаджень на схилах ярів, балок, особливо в посушливих районах Степу.

В'яз листуватий являє певний інтерес як джерело гілкового корму. Гілки, заготовлені в травні, містять протеїн (13,1 %), жир (до 4,2 %), клітковину (до 28,4 %), безазотисті екстрактивні речовини (до 48,1 %) і поїдаються всіма тваринами. Плоди в'яза листуватого багаті на білки й жири, в них міститься мало клітковини і дуже мало танідів, тому особливо придатні для годівлі молочних корів. Висушене, змелене і зварене насіння в'яза листуватого — гарний корм для свиней.

https://druzy.com.ua/viaz-shorstkii-vidi-opis-batkivshina-dereva/