Відмінності між версіями «Лулусь!»
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Категорія:Лу]] | [[Категорія:Лу]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
'''Словник української мови | '''Словник української мови | ||
| Рядок 27: | Рядок 29: | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]] | ||
[[Категорія:Слова 2023-2024 н.р.]] | [[Категорія:Слова 2023-2024 н.р.]] | ||
Версія за 16:27, 22 листопада 2023
Лулусь! меж. 1) Выражаетъ сильный и быстрый трескъ. Аж ось лулусь щось під ногами! Загоготів якийсь підземний глас. Греб. 373. 2) Выражаетъ ударъ. Лулусь його у лоб!
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЛУЛУСЬ, виг., діал.
1. Звуконаслідування, що вживається на позначення звуку від удару.
2. Уживається як присудок за знач. лулуснути. Аж ось — лулусь щось під ногами! (Євген Гребінка, I, 1957, 58); Лулусь його в лоб! (Словник Грінченка).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 555.
Тлумачення із "Словника української мови"*
ЛУЛУСЬ, виг., діал. 1. Звуконаслідування, що вживається на позначення звуку від удару.
2. Уживається як присудок за знач. лулуснути. Аж ось - лулусь щось під ногами! (Греб., І, 1957, 58); Лулусь його в лобі (Сл. Гр.).
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%9B%D0%A3%D0%9B%D0%A3%D0%A1%D0%AC
