Відмінності між версіями «Малярський»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
Рядок 27: Рядок 27:
 
Посилання на зображення до слова "Малярський"
 
Посилання на зображення до слова "Малярський"
 
https://kyiv.gallery/statii/15-naividomishykh-tvoriv-svitovoho-zhyvopysu
 
https://kyiv.gallery/statii/15-naividomishykh-tvoriv-svitovoho-zhyvopysu
 +
 +
 +
 +
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 +
[[Категорія:Слова 2023 року]]

Поточна версія на 12:38, 28 березня 2024

МАЛЯ́РСЬКИЙ, а, е.

1. Стос. до малярства (у 1 знач.); живописний. Катерина Василівна [Білокур] виконала цілу галерею прекрасних малярських творів декоративного характеру (Народна творчість та етнографія, 1, 1957, 57); Кричевський — художник величезного живописного темпераменту, і малярське рішення, прийняте ним у картині, заслуговує високої похвали (Вітчизна, 2, 1961, 173).

2. Прикм. до маляр 2. В кутку [кімнати] малярські козли з відром і квачем, поряд на стільці робоча спецівка маляра (Іван Кочерга, II, 1956, 537).

Цікаві факти: Живописний малюнок і мальовничий краєвид Багато сучасних письменників і журналістів уподобало слово живописний, тулячи його будь-де. «У цій місцевості й навколо є багато живописних куточків», — читаємо в одному нарисі, а далі бачимо в журналах кольорові ілюстрації краєвидів — під рубрикою «Живописна Україна». Відповідниками до слів живопис і його похідних є малярство, малярський і маляр. Слово маляр позначає в українській мові, як і в інших європейських, не тільки робітника певного фаху, що фарбує дахи, паркани та інші предмети, але насамперед митця, художника: «Пам'ятаєте, в романі Золя маляр вішається з розпачу, бо не може барвами змалювати свій ідеал» (Леся Українка). Є в нашій мові, чомусь занехаяне тепер, слово мальовничий, що означає «гарний, красивий, милий для ока, привабливий», «такий, що ніби намалювала вправна рука митця»: «Там дуже мальовнича місцевість: дикі гори, тайга» (М. Трублаїні). Близьким за своїм значенням до прикметника мальовничий є слово барвистий: «Сни барвисті» (М. Вороний); «Хай молодість наша свята і крилата іде по барвистій землі» (В. Сосюра). З цього всього можна зробити висновок, що в наведеній напочатку фразі слова «живописні куточки» чи в рубриці «Живописна Україна» — так само недоречні, якби написати — «мальовничий факультет» замість малярський, а треба — «мальовничі куточки», «Мальовнича Україна». Мальовничі куточки можуть стати малярськими, коли їх перенести з природи на полотно художника. «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича Живописний, живописно, малярський, мальовничий, мальовничо (мальовниче) З деякого часу прикметник живописний і прислівник живописно, що походять від іменника живопис, майже витиснули на сторінках наших періодичних і неперіодичних видань давно відомі українські слова малярство, малярський, мальовничий, мальовничо. В одній газеті читаємо; «Випускники живописного (?) факультету захищають нині свої дипломні роботи»; бачимо в журналі: «Які живописні краєвиди над Ворсклою!»; запевняє автор белетристичного твору, що його персонаж: «Уміє живописно оповідати». Русизм живопис трапляється в українській мові: «Кинути живопис і естетику я й не можу й не хочу, бо це — моє покликання» (А. Кримський), — але є власне слово з цим же значенням — малярство: «Малярство, картини — це зір моїх очей» (І. Нечуй-Левицький); є й маляр, що становить синонім не до слова фарбар, а до художник: «Коли б же мені тії малярі, — намалювала б личенько собі» (народна пісня); «Великий італійський маляр Рафаель» (Словник за редакцією А. Кримського). Є в українській мові похідний прикметник малярський: «Сошенко залучив Тараса до малярської школи» (І. Нечуй-Левицький). Чому б не скористатися цим прикметником для назви факультету замість нечіткого або двозначного живописний, що є синонімом не тільки до прикметника малярський, а й до мальовничий: «Там дуже мальовнича місцевість: дикі гори, тайга» (М. Трублаїні). Не слід забувати й про прислівник мальовничо (мальовниче): «Краї сеї хустки мальовниче спадали на спину й на плечі» (А. Кримський). Можна згадати випадки вживання слів живописання: «Історичним живописанням вони не вдовольняються» (П. Куліш), живописати: «Ти ж мені недаром живописав якусь Катрю поетичними кольорами!» (М. Старицький). Від них іноді творять похідні дієприкметники й прикметники.

Історія створення: Слово "малярство" має своє походження від латинського слова "pictura," яке означає "малювання" або "живопис." У середньовічній Європі і в багатьох інших культурах розповсюджене було використання слова "маляр" для опису художника, який створює картини або роботи на інших поверхнях.

Слово "малярство" вживалося для опису процесу створення живопису та мистецтва малювання. З часом воно стало використовуватися для позначення області образотворчого мистецтва, яка включає в себе різні техніки, стилі і напрямки живопису. Малярство стало важливою галуззю мистецтва, яка розвивалася протягом століть і включала в себе такі напрямки, як реалізм, імпресіонізм, сюрреалізм та багато інших.

З історичної точки зору, малярство завжди було однією з основних форм виразу і способом фіксації образів та ідей. Майстри малярства внесли величезний вклад у світову культуру і залишили нам безліч шедеврів, які дотепер залишаються джерелом натхнення та дослідження.

Посилання на зображення до слова "Малярський" https://kyiv.gallery/statii/15-naividomishykh-tvoriv-svitovoho-zhyvopysu