Відмінності між версіями «Спиця»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | |||
===[http://sum.in.ua/s/spycja Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970-1980)]=== | ===[http://sum.in.ua/s/spycja Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970-1980)]=== | ||
| − | '''СПИ́ЦЯ''', і, жін.Один з дерев'яних або металевих стрижнів, що з'єднують маточину колеса з ободом. | + | '''СПИ́ЦЯ''', і, жін. |
| + | 1.Один з дерев'яних або металевих стрижнів, що з'єднують маточину колеса з ободом. | ||
| + | 2.Тонкий довгий стрижень з трохи загостреним кінцем для плетення. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 19:08, 22 жовтня 2023
Спиця, -ці, ж. 1) Спица (въ колесѣ). Рудч. Чп. 250. Котилися вози з гори, поламались спиці. Чуб. V. 323. 2) Часть гончарнаго круга. См. Круг 11. 3) Часть млина ручного. (См.). Шух. І. 104. 4) Въ срубленномъ деревѣ сукъ, тонкая часть котораго отрублена. Шух. І. 187.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970-1980)
СПИ́ЦЯ, і, жін. 1.Один з дерев'яних або металевих стрижнів, що з'єднують маточину колеса з ободом. 2.Тонкий довгий стрижень з трохи загостреним кінцем для плетення.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
