Відмінності між версіями «Псячити»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 13: | Рядок 13: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:psyachyty081023.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:psyachyty081023.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:psy081023.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:psy081023.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:psyc081023.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:psyk081023.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
Версія за 22:14, 8 жовтня 2023
Пся́чити, -чу, -чиш, гл. = Псякувати. Вх. Зн. 57. Як приїде чоловік, то вона так псячить чоловіка. Каменец. у.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ПСЯ́ЧИТИ, чу, чиш, недок., перех., діал. Те саме, що псякувати. Як приїде чоловік, то вона так псячить чоловіка (Словник Грінченка); О. Антоній.. став Гриця, як то кажуть, псячити. — Ти сякий-такий, маєш мені присягнути від горівки, розумієш! (Лесь Мартович, Тв., 1954, 63).
Ілюстрації
|
|
|
|
