Відмінності між версіями «Німфа»

Версія за 02:08, 29 листопада 2013

Німфа, -фи, ж. Нимфа. Ти вітаєш, як у того Нуми тая німфа Егерія. Шевч. 240.

Інші словники

Словник іншомовник слів.

Німфа (від греч.(грецький) nýmphē — лялечка, личинка, буквально — наречена, дівчина), стадія розвитку членистоногих тварин з неповним перетворенням, тобто без ясно вираженого метаморфоза . Н. характерна для розвитку кліщів, всіх первічнобеськрилих і деяких крилатих комах — тарганів, щипавок, прямокрилих, равнокрилих, напівжорсткокрилих і ін. Відповідна стадія у веснянок, поденок і бабок називається наядою. Н. схожа з дорослою формою, але відрізняється від неї недорозвиненням статевого апарату, а у крилатих комах — і крил. Багато разів линяючи, Н. перетворюється на статевозрілу особину — імаго .

німфа; ж. (гр., букв. - наречена) 1. У давньогрецькій і давньоримській міфології божество в образі жінки, яке уособлює сили природи (морів, річок, джерел, гір, долин, лугів тощо). Розрізняли Н. морських, річкових, струмків (океаніди, нереїди, наяди), гір (ореади), долин (напеї), лугів (лимоніади), дерев (дріади), а також окремих місць і територій. У міфах Н. беруть участь в раді богів, їх пирах, ведуть безтурботне життя - співають, танцюють, розважаються з сатирами. 2. Одна з стадій зародкового розвитку більшості членистоногих тварин, шо розвиваються з неповним перетворенням; організм, що перебуває на цій стадії розвитку. Див. також: сатир

Ні́мфи (грец. Νύμφες — дівчина, наречена, молода жінка) — другорядні божества у давньогрецькій міфології, які жили в печерах, лісах, полях, горах, річках і джерелах, уособлювали сили та явища природи. Переносно німфа — вродлива жінка.

Цікаві факти

Лісові німфи, що жили на деревах, звалися дріадами, гамадріадами, гірські — ореадами, або орестіадами, німфи текучих вод — наядами, морські німфи — нереїдами, океанідами тощо.

За міфами, німфи були довговічні, але не безсмертні. Від шлюбів німф з богами народжувалися герої (Ахіллес, Еак). Перебуваючи поблизу людей, німфи краще, ніж олімпійці, розуміли їхні потреби й турботи, нерідко допомагали людям або карали їх. Дзюрчання струмків, шелестіння лісу, дзижчання комах — усі голоси весни й літа були ніби їхнім співом.

Вони були втіленням усього приємного, зворушливого, милого в природі. Культ н. був дуже поширений у Греції й Римі, де їм споруджували величні храми - Німфеуми. У мистецтві їх зображували вродливими веселими напівоголеними легковажними дівчатами.

Легенди

Легенда про кохання ( сльози німфи )

Одна юна німфа любила спускатися з небес , щоб поплескати в теплих прибережних водах океану. Одного разу на березі , вона побачила гарного юнака , який рибалив на своїй старенькій човні. Минуло кілька днів , вона знову захотіла побачити рибалки , кожен день що виходив у море , незважаючи на жалюгідний улов. Цікава німфа наблизилася до нього і запитала: « Навіщо ти щодня виходиш в море? ». Юнак пояснив , що його мати хвора і йому необхідні гроші на ліки , а рибу він продає на ринку.

Морський діві захотілося допомогти рибалці , і вона послала йому багатий улов , який дозволив купити дорогі ліки. Все, що сталося з юнаком, він розповів матері , і та його негайно послала до німфи просити її руки і серця. Німфа давно була закохана , тому відразу погодилася. Незабаром у них народився син , і сім'я рибалки була щаслива.

Небесний цар дізнався про цю історію і звелів повернути німфу на небеса і ув'язнити її у вежі , щоб не повадно було йти до людей. Гіркі сльози прекрасної діви лилися прямо в океан , потрапляли у відкриті стулки раковин і перетворювалися на перламутрові крапельки .

Рибак в розпачі прийшов до того місця , де він вперше зустрів свою кохану, і кинувся в море. А там йому раптом відкрилася дивовижна картина. Промені сонця , проникали крізь товщу води висвітлювали тисячі сяючих всіма кольорами веселки перлин , що нагадували очі його дружини. Тут він почув голос своєї німфи : «Коханий я не можу повернутися до тебе . Ці блискучі перлини - мої сльози. Візьми їх вони допоможуть виростити тобі нашого сина ». Кохання має межі ! Любов має смак !

Відомі імена німф : Аксіоха Алопу ( наяда ) Алфесібея (?) Амалфея (?) Амфітріта ( нереїда ) Анхіноя Аргіопа (?) Аретуса ( гесперид ) Асія ( океанида ) Аталанта ( німфа - мисливиця ) Аура (?) Батія ( наяда ) Брітомартіс ( мисливиця ) Галатея ( нереїда ) Гесіона ( океанида ) Геспером ( гесперид ) Гіппокрени ( наяда ) Главку ( нереїда ) Дафна ( Орестіада ) Діона ( океанида ) Доріда ( океанида ) Дриопа ( дріада ) Ідія ( океанида ) Ідо ( Орестіада ) Каліпсо ( Гіада ) Калліроя (варіанти) Каллісто ( німфа - мисливиця )

Кіллена (?) Кирена ( німфа - мисливиця ) Клеодора (?) Климена ( океанида ) Клития ( океанида ) Клонів ( океанида ) Кокітіда ( наяда ) Короніда (?) Ламптія (?) Ларісса (?) Літа ( океанида ) Лефкофея ( нереїда ) Лівія (?) Ліріопе ( наяда ) Майя ( плеяда ; Орестіада ) Меланиппа (?) Мелісса (?) Мелія ( меліада ) Менодіка (?) Мента ( наяда ) Метида ( ​​океанида ) Немертея ( нереїда ) Озом ( океанида ) Ойнонен Орсеіди (?) Перібея (?) Перо ( ?) Персеїда ( океанида )

Пірену ( наяда ) Плейони ( океанида ) Праксіфея ( наяда ) Псамафа ( нереїда ) Рода ( ?) Салмакіда ( наяда ) Семетіда (?) Сиринга ( Гамадріади ) Стікс ( океанида ) Стильб ( наяда ) Сцилла ( нереїда ) Талія ( нереїда ) Тельфуса ( наяда ) Тихе ( океанида ) Трітоніда ( наяда ) Фаетіса (?) Фетіда ( нереїда ) Фива (?) Філіра ( океанида ) Фооса ( нереїда ) Харікло (?) Хлориду ( ?) Еврінома ( океанида ) Евріта (?) Егіна ( наяда ) Ейгеля ( гесперид ) Електра ( океанида ) Енона ( наяда ) Еріфія ( гесперид ) Ехо ( Орестіада )

Німфи,Грецькі божества

Особливо великий був у поданні древніх греків світ німф ( грец. " діви" ) · божеств природи , її цілющих і плодоносних сил , що уособлюють усе, що рухається і зростаюче в природі , все що дає життя рослинам. Розрізняли кілька видів німф : німф морів , джерел ( океаніди , нереїди , наяди ) , озер і боліт ( лімнади ) , гір ( Орестіаді ) , гаїв ( альсеіди ) , дерев ( дріади , Гамадріади ) та їх окремих порід ( меліади - німфи ясена) . Своїх німф мали також долини і острови. Головними німфами вважалися водні , за античними лексікогафам слово " німфа" означає " джерело " .

Німфи - дуже древні божества. Найдавніші німфи - меліади , або мелійскіе німфи , що народилися з крапель крові оскопленного Урана . Океаниди - дочки Океану і Тефіди , нереїди - дочки Нерея і океаніди Доріди . Імена водяних німф здебільшого вказуються на те чи інше властивість або якість водної стихії ( каталог океанід в " Теогонії " Гесіода і нереіїд там же).

Німфи мешкали далеко від Олімпу , в глибоких , гучних печерах , в чий загадковий морок вирішиться вступити не кожен , але за наказом Зевса призивалися до палацу батька богів і людей. Там , де починають свій біг струмки , схилялися прекрасні діви над новонародженими водами , разом з ними виходили з надр , пробиваючи земну товщу , і ніхто не міг зупинити їх руху. Радіючи сонячного світла , вони іскрилися , немов танцювали . Місця їх виходу для людей були священні ; в печерах і гротах , гаях і лісах споруджувалися святилища - німфеум , де німфам приносили жертви. Гомеровское опис печери німф на Ітаці отримало символічне тлумачення як осередок космічних сил у філософа Порфирія в трактаті " Про печеру німф "

Помічені людьми цілющі властивості виходять із землі джерел перетворили німф в супутниць бога -цілителя Асклепія , в цілительок , що лікують і дарующих здоров'я . Вони власниці давньої мудрості , таємниць життя і смерті. На місці дельфійського оракула був оракул Геї , а потім Дафни - одній з гірських німф .

Як частка природи , що дає людям радість , вони стали харитами , тобто милостивими , прихильними і , одночасно , втіленням витонченості , принади , краси. З перетворенням Зевса в верховне божество всієї природи з " безлічі" харит виділилося три . Вони були оголошені його дочками чи то від однієї з океанід , чи то від самої Гери , і епітети , якими люди наділяли квітучу природу , перетворилися на їхні імена.

З давніх пір струмки і річки слугували місцями ворожінь. Туди кидали одноплемінників або одноплемінниць , підозрюваних в порушенні законів , німфи повинні були виправдати або засудити людину - на відміну від будь-яких суддів вони непідкупні і справедливі. Були й інші способи питати у німф , долучених до таємниць природи , ради про те , що чекає на людей , адже вони вміли пророкувати майбутнє . Можна було кинути у вир табличку з якими-небудь написами і дивитися , потоне Чи вона , попливе по поверхні або буде викинута за межі джерела . В якості провісниць , нерідко навчених мистецтву ворожіння самим Аполлоном , німфи ставали родительницами віщунів , так , матір'ю провісника Тіресія називали німфу Харікло .

Могли діви і карати тих , хто вчинив злочин або не виявив до них належної поваги . Вони насилали безумство, і це покарання було страшніше багатьох інших. Але разом з тим в незв'язних вигуках і словах божевільного одноплемінники стали шукати частинки тієї мудрості , яку німфи винесли із земних надр , мудрості таємних сил природи. Божевільні стали розглядатися як носії знання , прихованого від інших людей. Так з'явилися віщуни і віщунки , що користувалися найбільшою повагою , безумство яких могло бути тимчасовим , як у піфії , надихавшись парів , виривали із земних глибин.

Здатність знаходити для вираження почуттів і думок ті натхненні руху , слова і звуки , які недоступні людині, що у спокійному стані , також сприймалася як свого роду божевілля - одержимість . Людина, охоплена цим безумством , міг танцювати так само несамовито , як німфи , або знаходив їх знання життя - і здавалося , що він бачить крізь землю , знаходить їх зір і слух , розуміє мову рослин і птахів. Коли ці здібності отримали понад високий розвиток , їх стали приписувати заступництву сестер німф - муз.

Як духи струмків і річок німфи відповідали за продородіе полів , луків , за велику кількість бджіл , за зростання стад , так що древній грек , виходячи за міські ворота , чув голоси німф і в звучанні струмків , і в шумі дерев , і в дзижчанні бджіл, і навіть в мукання корів. У творах грецьких поетів немає захоплених описів прроди , властивих сучасній літературі , тому що сама природа не була чимось абстрактним - вона мала вигляд німф і їхні голоси. Культ німф , яким було пронизане все свідомість , і був культом природи.

Німфи довговічні , але , на відміну від богів , смертні. Джерело може вичерпатися , дерево засохнути. Німфи тендітні, як сама природа , і вимагають до себе дбайливого ставлення .

З розвитком людського суспільства змінювалися його уявлення про природу і її силах. Німфи почали набувати індивідуальні імена , у свідомості людей вони стали більше схожим на прекрасних оголених або напіводягнених дів, від шлюбів яких з небожителями стали народжуватися герої.

Ілюстрації

Додаткові ссилки http://testoteka.ukr.net/testdrive/test/181/ http://greekroman.ru/nymphs.htm