Відмінності між версіями «Жабоніти»
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | 1. Говорити неясно, невиразно, нерозбірливо; бубоніти, белькотати. ''Він замахав руками, не зводячи вирячених очей з Коржа, який щось жебонів на своє виправдання і озирався на всі боки (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 53);'' | ||
| + | |||
| + | |||
| + | 2. Говорити швидко, весело, з охотою, але неголосно. ''Закохані пари тихо жебоніли по перелазах чи під акацією (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 37).'' | ||
| + | |||
| + | |||
| + | 3. Створювати тихі, одноманітні звуки (шелест, дзюркотіння і т. ін.). ''Над нами крутився й жебонів рухливий стовп невразливої, мирно настроєної мошкари (Яків Качура, Вибр., 1953, 306);'' | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| Рядок 18: | Рядок 26: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| − | + | http://sum.in.ua/s/zhebonity | |
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]] | ||
[[Категорія:Слова 2022 року]] | [[Категорія:Слова 2022 року]] | ||
Версія за 17:44, 23 травня 2023
Жабоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Разговаривать, перешептываться тихо и невнятно, подобно неопредѣленному шуму, производимому иногда лягушками (безъ громкаго кваканья). Говорится преимущественно о женщинахъ.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
1. Говорити неясно, невиразно, нерозбірливо; бубоніти, белькотати. Він замахав руками, не зводячи вирячених очей з Коржа, який щось жебонів на своє виправдання і озирався на всі боки (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 53);
2. Говорити швидко, весело, з охотою, але неголосно. Закохані пари тихо жебоніли по перелазах чи під акацією (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 37).
3. Створювати тихі, одноманітні звуки (шелест, дзюркотіння і т. ін.). Над нами крутився й жебонів рухливий стовп невразливої, мирно настроєної мошкари (Яків Качура, Вибр., 1953, 306);
Ілюстрації
|
|
|
|
