Відмінності між версіями «Брикати»
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | БРИКАТИ, аю, аєш, недок. | ||
| + | 1. неперех. Підкидати зад і задні ноги (про копитних тварин); вихати, хвицати. Ускочив [Осел] у село — всяк очі витріщає, А він брикає, хвіст задрав, Аж куряву підняв (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 186); А Хуанова кобила, Наче справді норовиста, Так брикає, Що здається, Скине геть кавалериста (Володимир Самійленко, I, 1958, 261). | ||
| + | 2. неперех. Граючись, пустуючи, бігати й стрибати. На вінику по хаті брикають [діти] (Марко Черемшина, Тв., 1960, 298); Старого пастуха бере і сміх і гнів: Ну, сказано — малі! Усе б то їм брикати! (Максим Рильський, I, 1956, 2). | ||
| + | 3. неперех., перен., розм. Виявляти норовистість; капризувати. Пархоме, В щасті не брикай! В нудьзі притьмом не лізь до неба! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 82). | ||
| + | 4. перех. Бити задніми ногами. Я музу кличу не такую: Веселу, гарну, молодую — Старих нехай брика Пегас (Іван Котляревський, I, 1952, 234). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| Рядок 21: | Рядок 26: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | + | http://sum.in.ua/s/Brykaty | |
| + | https://unsplash.com/photos/dkiNJ90Y-2E | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]] | ||
[[Категорія:Слова 2022 року]] | [[Категорія:Слова 2022 року]] | ||
Версія за 18:01, 17 квітня 2023
Брикати(-ся), -каю(-ся), -єш(-ся), гл. 1) Лягаться. Знай, кобило, де брикати. Ном. І все кобилок поганяє, що оглобельна аж брикає. Котл. Ен. І. 28. Старій кобилі не брикаться, сивій бабі не цілуваться. Ном. № 8888. 2) Артачиться; капризничать, зазнаваться. Пархоме! в щасті не брикай: як більш нема, то й так нехай. Посл.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках БРИКАТИ, аю, аєш, недок. 1. неперех. Підкидати зад і задні ноги (про копитних тварин); вихати, хвицати. Ускочив [Осел] у село — всяк очі витріщає, А він брикає, хвіст задрав, Аж куряву підняв (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 186); А Хуанова кобила, Наче справді норовиста, Так брикає, Що здається, Скине геть кавалериста (Володимир Самійленко, I, 1958, 261). 2. неперех. Граючись, пустуючи, бігати й стрибати. На вінику по хаті брикають [діти] (Марко Черемшина, Тв., 1960, 298); Старого пастуха бере і сміх і гнів: Ну, сказано — малі! Усе б то їм брикати! (Максим Рильський, I, 1956, 2). 3. неперех., перен., розм. Виявляти норовистість; капризувати. Пархоме, В щасті не брикай! В нудьзі притьмом не лізь до неба! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 82). 4. перех. Бити задніми ногами. Я музу кличу не такую: Веселу, гарну, молодую — Старих нехай брика Пегас (Іван Котляревський, I, 1952, 234).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
http://sum.in.ua/s/Brykaty https://unsplash.com/photos/dkiNJ90Y-2E
