Відмінності між версіями «Хундамент»
(→Сучасні словники) |
(→Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)) |
||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
==Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)== | ==Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)== | ||
| + | |||
1. Основа, звичайно підземна або підводна, з каменю, бетону і т. ін., на якій встановлюють будинки, конструкції, машини тощо. Вода просочується з гір скрізь з ґрунту й стікає по камінцях по вулиці, і для того всі хати ставлять на кам'яному фундаменті (Нечуй-Левицький, II, 1956, 401); — Коли ми форсували Дніпро, я побачив нашу славну щоглу Дніпрянку. Вона була змонтована на воді. Красуня, знаєте, була. Легка, струнка, на високому фундаменті (Олесь Гончар, III, 1959, 281); Обриси майбутніх ансамблів вимальовувалися дедалі чіткіше. Одні будинки вже було закінчено, другі пнулися своїми білими стінами вгору, для третіх ще тільки закладали фундаменти (Вадим Собко, Стадіон, 1954, 139); Будинок у дядька чудовий — просторий, на цегляному фундаменті, з великими зеленими віконницями, вкритий червоною черепицею (Юрій Збанацький, Таємниця.., 1971, 369); * Образно. Тож піднімайся, піднімайсь, оновлений! На вічнім ти [рідний край] фундаменті встановлений! (Павло Тичина, II, 1957, 166). | 1. Основа, звичайно підземна або підводна, з каменю, бетону і т. ін., на якій встановлюють будинки, конструкції, машини тощо. Вода просочується з гір скрізь з ґрунту й стікає по камінцях по вулиці, і для того всі хати ставлять на кам'яному фундаменті (Нечуй-Левицький, II, 1956, 401); — Коли ми форсували Дніпро, я побачив нашу славну щоглу Дніпрянку. Вона була змонтована на воді. Красуня, знаєте, була. Легка, струнка, на високому фундаменті (Олесь Гончар, III, 1959, 281); Обриси майбутніх ансамблів вимальовувалися дедалі чіткіше. Одні будинки вже було закінчено, другі пнулися своїми білими стінами вгору, для третіх ще тільки закладали фундаменти (Вадим Собко, Стадіон, 1954, 139); Будинок у дядька чудовий — просторий, на цегляному фундаменті, з великими зеленими віконницями, вкритий червоною черепицею (Юрій Збанацький, Таємниця.., 1971, 369); * Образно. Тож піднімайся, піднімайсь, оновлений! На вічнім ти [рідний край] фундаменті встановлений! (Павло Тичина, II, 1957, 166). | ||
Версія за 11:23, 17 квітня 2023
Хундамент, -ту, м. Фундаментъ.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Основа, звичайно підземна або підводна, з каменю, бетону і т. ін., на якій встановлюють будинки, конструкції, машини тощо. Вода просочується з гір скрізь з ґрунту й стікає по камінцях по вулиці, і для того всі хати ставлять на кам'яному фундаменті (Нечуй-Левицький, II, 1956, 401); — Коли ми форсували Дніпро, я побачив нашу славну щоглу Дніпрянку. Вона була змонтована на воді. Красуня, знаєте, була. Легка, струнка, на високому фундаменті (Олесь Гончар, III, 1959, 281); Обриси майбутніх ансамблів вимальовувалися дедалі чіткіше. Одні будинки вже було закінчено, другі пнулися своїми білими стінами вгору, для третіх ще тільки закладали фундаменти (Вадим Собко, Стадіон, 1954, 139); Будинок у дядька чудовий — просторий, на цегляному фундаменті, з великими зеленими віконницями, вкритий червоною черепицею (Юрій Збанацький, Таємниця.., 1971, 369); * Образно. Тож піднімайся, піднімайсь, оновлений! На вічнім ти [рідний край] фундаменті встановлений! (Павло Тичина, II, 1957, 166).
2. перен. Головне, істотне, що лежить в основі чого-небудь, на чому ґрунтується, будується щось; база, підвалина. — Всі ми, робітники й інженери, засукавши рукави, самовіддано працюємо над побудовою фундаменту соціалізму (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 338); Дальше швидке збільшення виробництва металу і палива, що становлять фундамент сучасної промисловості, як і раніш, залишиться одним з найважливіших народногосподарських завдань (Програма КПРС, 1961, 60); Разом з І. Франком В. Гнатюк заклав в українській фольклористиці міцний науковий фундамент вчення про народну творчість, багато положень якого успадковані радянською наукою і увійшли в її золотий фонд (Народна творчість та етнографія, 1, 1964, 34); // Те, що може бути або є початком виникнення, організації чого-небудь. Й везли туди [у колгосп «Червоний гігант»], з доручення нашої президії Спілки радянських письменників України, подарунок — бібліотеку, щоб закласти фундамент майбутньої великої колгоспної бібліотеки (Остап Вишня, I, 1956, 342).
Ілюстрації
.jpg)
.jpg)
Медіа
https://www.youtube.com/watch?v=5S0eAJh1NtM
