Відмінності між версіями «Розмайрин»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Розмайрин,''' -ну | '''Розмайрин,''' -ну | ||
[[Категорія:Ро]] | [[Категорія:Ро]] | ||
| + | |||
| + | ==Словник Грінченка== | ||
| + | |||
| + | '''Розмайрин, -ну,''' м. Раст. Размаринъ. Rosmarinus officinalis. Вх. Пч. І. 12. ''Просив хлопчик розмайрину юрчик.'' Грин. III. 228. | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ||
| + | [http://sum.in.ua/s/rozmaryn Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)] | ||
| + | |||
| + | '''РОЗМАРИ́Н, у,''' чол. ''(Те саме, що і розмайрин)'' | ||
| + | |||
| + | бот. (Rosmarinus, L.). '''Вічнозелена запашна кущова рослина родини губоцвітих, із листя і гілок якої добувають ефірну олію.''' ''Згодом Зопя вийшла до салону, щоб ущипнути кілька гілочок мирту й розмарину на найменший зелений віночок'' (Леся Українка, III, 1952, 653); ''— В чому тебе мати купала? — тихо питав парубок дівчину. — Твоє волосся пахне васильками, м'ятою чи розмарином'' (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 24). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| − | |||
| − | |||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | |||
| − | |||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| − | |||
| − | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]] | ||
[[Категорія:Слова 2022 року]] | [[Категорія:Слова 2022 року]] | ||
Версія за 18:25, 15 квітня 2023
Розмайрин, -ну
Словник Грінченка
Розмайрин, -ну, м. Раст. Размаринъ. Rosmarinus officinalis. Вх. Пч. І. 12. Просив хлопчик розмайрину юрчик. Грин. III. 228.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
РОЗМАРИ́Н, у, чол. (Те саме, що і розмайрин)
бот. (Rosmarinus, L.). Вічнозелена запашна кущова рослина родини губоцвітих, із листя і гілок якої добувають ефірну олію. Згодом Зопя вийшла до салону, щоб ущипнути кілька гілочок мирту й розмарину на найменший зелений віночок (Леся Українка, III, 1952, 653); — В чому тебе мати купала? — тихо питав парубок дівчину. — Твоє волосся пахне васильками, м'ятою чи розмарином (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 24).
Ілюстрації
|
|
