Відмінності між версіями «Парсона»
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Категорія:Па]] | [[Категорія:Па]] | ||
| + | ==Словник Грінченка== | ||
| + | |||
| + | '''Парсо́на, -ни,''' ж. Персона, лицо, особа. Ще він (Ю. Хмельн.) ''возрастом малий, розумом не дійшлий. — Будем, говорять, попліч його дванадцять парсон сажати, будуть його добрими ділами наущати, буде міждо нами, козаками, гетьманувати.'' АД. II. 121. ''Своєю парсоною з’являлась до архирея.'' Св. Л. 128. ''Велика парсона, щоб тебе слухати. | ||
| + | '' | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ||
| + | [http://sum.in.ua/s/persona Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)] | ||
| + | |||
| + | ''ПЕРСО́НА, и,'' жін. ''(Те саме, що і парсона)'' | ||
| + | |||
| + | 1. уроч., заст., ірон. Особа, людина як окрема особистість. ''Начальник тилів армії Кушкін не раз виявляв симпатію до скромної персони Сидорчука'' (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 144); ''До Бреста збирався виїздити і Ян Замойський. Як персону світську, його не запрошували на собор'' (Іван Ле, Наливайко, 1957, 432). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| Рядок 12: | Рядок 22: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|} | |} | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| − | |||
| − | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]] | ||
[[Категорія:Слова 2022 року]] | [[Категорія:Слова 2022 року]] | ||
Версія за 17:31, 15 квітня 2023
Парсо́на, -ни
Словник Грінченка
Парсо́на, -ни, ж. Персона, лицо, особа. Ще він (Ю. Хмельн.) возрастом малий, розумом не дійшлий. — Будем, говорять, попліч його дванадцять парсон сажати, будуть його добрими ділами наущати, буде міждо нами, козаками, гетьманувати. АД. II. 121. Своєю парсоною з’являлась до архирея. Св. Л. 128. Велика парсона, щоб тебе слухати.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ПЕРСО́НА, и, жін. (Те саме, що і парсона)
1. уроч., заст., ірон. Особа, людина як окрема особистість. Начальник тилів армії Кушкін не раз виявляв симпатію до скромної персони Сидорчука (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 144); До Бреста збирався виїздити і Ян Замойський. Як персону світську, його не запрошували на собор (Іван Ле, Наливайко, 1957, 432).
Ілюстрації
|
|
|
|
