Відмінності між версіями «Зурочити»
(→Зовнішні посилання) |
(→Сучасні словники) |
||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | ЗУРО́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех., етн. За марновірними уявленнями — особливим магічним поглядом накликати нещастя, хворобу на когось, завдати шкоди кому-, чому-небудь. Буває так, що тільки гляне [хто-небудь] і вже зурочить — зараз нападе на людину пропасниця (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 62); — А що се, — кажуть, — небого, на музики не йдеш? Дядина не пускає, щоб хто не зурочив, чи що? (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 74); — Ви, товаришу директор, не посилайте мого Петю ні на які збори. — Боїтесь, шоб не зурочили? — пожартував я (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 44). | ||
| + | Щоб (аби, коли б) не зурочити! — уживається, коли хтось схвально говорить про кого-, що-небудь, щоб цим вихвалянням не завдати тому шкоди. А правду сказати — аби дитину не зурочити! — гарна дівчина буде, та наймолодша донька Савчихи (Осип Маковей, Вибр., 1954, 111). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 10:28, 13 квітня 2023
Зуро́чити, -чу, -чиш, гл. Сглазить. Дівчатам годиться иноді вмиваться з помийниці, щоб хто не зурочив. Грин. II. 31. Лихе око зурочило наше щастя. О. 1862. VIII. 21.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ЗУРО́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех., етн. За марновірними уявленнями — особливим магічним поглядом накликати нещастя, хворобу на когось, завдати шкоди кому-, чому-небудь. Буває так, що тільки гляне [хто-небудь] і вже зурочить — зараз нападе на людину пропасниця (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 62); — А що се, — кажуть, — небого, на музики не йдеш? Дядина не пускає, щоб хто не зурочив, чи що? (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 74); — Ви, товаришу директор, не посилайте мого Петю ні на які збори. — Боїтесь, шоб не зурочили? — пожартував я (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 44).
Щоб (аби, коли б) не зурочити! — уживається, коли хтось схвально говорить про кого-, що-небудь, щоб цим вихвалянням не завдати тому шкоди. А правду сказати — аби дитину не зурочити! — гарна дівчина буде, та наймолодша донька Савчихи (Осип Маковей, Вибр., 1954, 111).
Ілюстрації
|
|
|
|
