Відмінності між версіями «Перебутний»
Рядок 30: | Рядок 30: | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]] | ||
− | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Слова 2023 року]] |
Поточна версія на 16:13, 11 квітня 2023
Перебутний, -а, -е. Преходящій. Бути, міститися, розташовуватися де-небудь. Хоч Зоня часто перебувала в Галі, все ж ані на хвильку не занедбувала своїх домашніх обов'язків (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 65); Вирішив Федоров одвідати Дружиніна в штабі армії, який перебував у цьому ж селі (Микола Шеремет, В партиз. загонах, 1947, 10); // Бути, знаходитися в якому-небудь стані або положенні. Дорош кивнув головою, закрив очі, але не спав, перебуваючи в тому стані, коли людина не може відрізнити марення від дійсності (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 318); Він весь перебуває в своїх радощах і готовності до дії (Олександр Довженко, I, 1958, 73).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 131.Коментарі (0) ПЕРЕБУВАТИ 2, аю, аєш і ПЕРЕБУТИ, буду, будеш; мин. ч. перебув, була, ло; мн. перебули; док.
1. Побувати в різний час де-небудь (про всіх або багатьох). Що то перебувало і старостів по закону, і так людей.., щоб-то висватати Галочку (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 313); Люба мамочко!.. Кажуть, у неділю перебувало в городських купальнях шість тисяч чоловік (Леся Українка, V, 1951, 14); Нічого нам богословів ждати! Вони сватаються, де сотнями пахне.. Хіба ж мало богословів перебуло в нас. А чи спитав хоч один? (Нечуй-Левицький, I, 1956, 135); // Опинитися в чиєму-небудь розпорядженні, потрапити до когось у різний час, протягом якогось часу одне за одним. А він бачив, як жалоби пишуться, не одна перебувала в руках (Архип Тесленко, З книги життя, 1956, 146).
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках