Відмінності між версіями «Рипатися»
(→Сучасні словники) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 16: | Рядок 16: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ріта.10.04.jpg|x140px]] |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
|} | |} | ||
Версія за 23:04, 10 квітня 2023
Рипатися, -паюся, -єшся, гл. Часто отворять дверь. Сиди в хаті, не рипайся. Ном. № 13305.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови: РИПАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., розм. • Багато ходити туди-сюди, відчиняючи раз у раз двері. Часом тра [треба] перейти через пекарню. Кричить баба, мов у своїй хаті: «чого рипаєтесь, чого розходилися» (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 457); Діти не відступали від Сенька, рипалися постійно то на двір, то з двору (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 94). • перев. з запереч. част. не. Пориватися, намагатися кудись піти або зробити що-небудь. [Опара (танцюючи):] Ану, піддай хто охоти! А то вже ноги ледве човгають! [Недобитий:] З такими танцями краще б ти й не рипався! (Марко Кропивницький, V, 1959, 30); Я мав зайти до Тамари, але відкладав це з дня на день. Навіть впала мені думка прикинутись, що занедужав, і нікуди не рипатись (Ярослав Гримайло, Подробиці.., 1956, 89).
Фразеологічний словник української мови: сиді́ти, (і) не ри́патися. Нікуди не виходити; перебувати де-небудь безвідлучно. Хто забрався, .. у гори або яри, то вже сидітиме увечері тихо і не рипатиметься (Леся Українка).
Ілюстрації
|
