Відмінності між версіями «Штунда»
(→Ілюстрації) |
|||
Рядок 13: | Рядок 13: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Штундизм.jpg]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] |
Поточна версія на 19:08, 10 квітня 2023
Штунда, -ди, ж. 1) Штундизмъ, религіозное ученіе штундистовъ. 2) = Штундарь. Штунда хоч без попа та з папкою (т. е.: зажиточный). Ком. Пр. № 1275. 3) Соб. Штундисты.
жін. Баптистська секта, що виникла в Росії в середині XIX ст. Про штунду і козацтво я радий написати (Михайло Драгоманов, II, 1970, 479); Денис був байдужий до церкви і небогомільний, а такі люде не пристають на штунду (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 413);
// збірн., розм. Послідовники, учасники такої секти. За похорон заплатять по постанові — 60 коп.. — Нехай три дні лежить, то не піду!.. — То ми, батюшко, самі поховаємо. Як з нами не погодитеся, то до штунди пристанемо (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 480).
2. чол. і жін. Те саме, що штундист, штундистка. — А батько ж досі «штунда»? — прорвався хтось із принишклого залу, безжально ранячи й без того травмоване серце сина (Іван Ле, В снопі.., 1960, 156); У нашому селі жив Варивон Метелиця. Тихенько вуличкою метеляє, а йому слідом у спину тикають пальцем. — Штунда пішла... — Нехристь!.. (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 87).
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках