Відмінності між версіями «Охвицер»

Версія за 12:09, 6 квітня 2023

Охвице́р, -ра, м. Офицеръ. Чуб. V. 977. Левиц. I. 30. Ум. Охвице́рик, охвице́рочко. Мил. 216.

Сучасні словники

Офіце́р — особа командного і начальницького складу в збройних силах, на флоті та в інших силових структурах, що позначає переважно військовий ранг (звання). Слово офіцер (лат. officiarius; нім. Offizier) перекладається як службовець і прийшло в українську мову «ахвіцер» через російську мову «рос. офицер», коли керували російською імператорською армією старшини німецького походження піддані Російської імперії, а вихідці з етнічної України служили в ній.

В українській мові на початку XX сторіччя після сформування національних українських військових формувань використовувався термін «старшина». Після остаточної окупації України в 1921 році, цей термін «старшина» продовжував використовуватися серед емігрантського середовища. На території УРСР, у лавах Червоної армії персональні військові звання були відсутні, тож командний склад мав назву «червоний командир». Поняття «офіцер» знову з'являється в 1942 році.

Ілюстрації

Медіа

YouTube відео, звуки, музика, тощо. (див. Довідка:YouTube, Довідка:Завантаження та розміщення файлів)

Див. також

Охвице́рик, охвице́рочко

Див. Довідка:Стиль

Джерела та література

Словник Див. Довідка:Стиль

Зовнішні посилання

Див. Довідка:Посилання