Відмінності між версіями «Гу!»
| Рядок 15: | Рядок 15: | ||
{{#ev:youtube|jv45adYGvbk}} | {{#ev:youtube|jv45adYGvbk}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| − | |||
| − | |||
| − | + | ||
| − | + | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
[http://sum.in.ua/s/dvonoghyj Словник української мови] | [http://sum.in.ua/s/dvonoghyj Словник української мови] | ||
Версія за 11:47, 4 квітня 2023
Гу! меж. 1) Ау! А де ти? гу! сховайсь у ліс, а я в траву. Ном. № 14142. 2) Подражаніе гудѣнію, напр. вѣтра. Вітер каже: «гугугу, сім свит продму». Ном. № 11161. Также о непрерывномъ звукѣ плача: А зузуленька як ку, так ку! а я молода, як гу, так гу! Чуб. V. 589. 3) Протяжный выкрикъ при пѣснѣ. І гу! Загнув батько дугу! Шевч. 187. Свекор оженився батько утопився.... І гу!... Шевч. 339.
Зміст
Сучасні словники
ДВОНО́ГИЙ, а, е. Який має дві ноги (перев. епітет до людини), в сотні тисяч, а то й мільйони двоногих створінь, .. [які] за ціле життя не переживають ні одної такої години, як наші довгі дні, тижні, місяці, роки (Мирослав Ірчан, II, 1958, 140); * Образно. Не чотиринога — двонога небезпека підповзала. Із-за болотяного оситняга. підходив сам хазяїн — Кіндрат Комар (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 29).
Ілюстрації
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
Див. Довідка:Посилання
