Відмінності між версіями «Брескиня»
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
[[Категорія:Бр]] | [[Категорія:Бр]] | ||
| + | ==Назва== | ||
| + | ''Брескиня - іменник, жіночий рід, неістота.'' | ||
| + | В Україні існують також інші народні назви: абрикоз, абрикоза, априкоз, априкоза, априкос, априкоса, дзарзари, жардель, жарделя, жердель, курега, морелла, морель, тендерка, биркоси, боросква, брескиня, бросквина, дзендзар, мурелі та інші. | ||
| + | |||
| + | Брескиновий, -а, -е. Абрикосовий. ''Цвітуть сади брескинові та виноград має''. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Етимологія слова== | ||
| + | Слово "брескиня" походить від слова "абрикос". В свою чергу запозичення з голландської ''(abrikoos)'', через ''фр. abricot'' й ''ісп. albercoque'' чи ''порт. albricoque'' прийшло з арабської; араб. ''al barqōk'' утворилося з середньогрецької '''πραικόκκιον (πραικόκια)''', яке походить від лат. '''praecox (praecoquus)''' «скороспілий». | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Брескиня в Україні== | ||
| + | В Україні у дикому стані не росте, розводять у садах, придорожніх насадженнях, лісосмугах степових, рідше, лісостепових районів. Плодоносить на 3—4-й рік. Основний сорт Червонощокий. | ||
| + | |||
| + | Сортова абрикоса поширена в основному на півдні України, але й там вона плодоносить нерегулярно. Часто в дерев узимку підмерзають плодові бруньки, а навесні квіти, бо абрикоса рано цвіте. У поліській та лісостеповій зонах України в основному вирощують дерева абрикоси з насіння, їх називають ''«жерделі»''. Жерделі дають, як правило, дрібні плоди, що не відзначаються високими смаковими якостями, але дерева їх менш вимогливі до умов. | ||
| + | |||
| + | '''''Червонощокий.''''' ''Найпоширеніший сорт''. Районований майже у всіх областях України, за винятком Полісся і деяких областей лісостепової зони. Дерева скороплідні, високоврожайні, але недостатньо зимостійкі в північних районах України. Плоди середньої величини або великі, дуже смачні, використовуються у свіжому вигляді та для технічної переробки. Сорт самоплідний. | ||
| + | |||
| + | Крім Червонощокого, у південних областях України районовані сорти: ''Нікітінський, Ананасовий цюрупинський, Мелітопольський ранній, Консервний пізній, Арзамі, Угорський найкращий, Ювілейний'' та ін. Для Полісся та Лісостепу становлять інтерес сорти УНДІС: ''Ананасовий київський, Київський ароматний, Поліський великоплідний, Шабловський, Колгоспний, Березняківський''. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | [[Файл:Брескиня.jpg]] | ||
| + | [[Файл:Брескиня_цвіт.jpg]] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет музичного мистецтва і хореографії]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет музичного мистецтва і хореографії]] | ||
[[Категорія:Слова 2022 року]] | [[Категорія:Слова 2022 року]] | ||
Версія за 00:03, 1 квітня 2023
Брескиня, -ні, ж. Абрикосъ, Passica vulgaris. Гол. II. 701. Ум. Брескинка.
Назва
Брескиня - іменник, жіночий рід, неістота.
В Україні існують також інші народні назви: абрикоз, абрикоза, априкоз, априкоза, априкос, априкоса, дзарзари, жардель, жарделя, жердель, курега, морелла, морель, тендерка, биркоси, боросква, брескиня, бросквина, дзендзар, мурелі та інші.
Брескиновий, -а, -е. Абрикосовий. Цвітуть сади брескинові та виноград має.
Етимологія слова
Слово "брескиня" походить від слова "абрикос". В свою чергу запозичення з голландської (abrikoos), через фр. abricot й ісп. albercoque чи порт. albricoque прийшло з арабської; араб. al barqōk утворилося з середньогрецької πραικόκκιον (πραικόκια), яке походить від лат. praecox (praecoquus) «скороспілий».
Брескиня в Україні
В Україні у дикому стані не росте, розводять у садах, придорожніх насадженнях, лісосмугах степових, рідше, лісостепових районів. Плодоносить на 3—4-й рік. Основний сорт Червонощокий.
Сортова абрикоса поширена в основному на півдні України, але й там вона плодоносить нерегулярно. Часто в дерев узимку підмерзають плодові бруньки, а навесні квіти, бо абрикоса рано цвіте. У поліській та лісостеповій зонах України в основному вирощують дерева абрикоси з насіння, їх називають «жерделі». Жерделі дають, як правило, дрібні плоди, що не відзначаються високими смаковими якостями, але дерева їх менш вимогливі до умов.
Червонощокий. Найпоширеніший сорт. Районований майже у всіх областях України, за винятком Полісся і деяких областей лісостепової зони. Дерева скороплідні, високоврожайні, але недостатньо зимостійкі в північних районах України. Плоди середньої величини або великі, дуже смачні, використовуються у свіжому вигляді та для технічної переробки. Сорт самоплідний.
Крім Червонощокого, у південних областях України районовані сорти: Нікітінський, Ананасовий цюрупинський, Мелітопольський ранній, Консервний пізній, Арзамі, Угорський найкращий, Ювілейний та ін. Для Полісся та Лісостепу становлять інтерес сорти УНДІС: Ананасовий київський, Київський ароматний, Поліський великоплідний, Шабловський, Колгоспний, Березняківський.
Ілюстрації
