Відмінності між версіями «Лагід»
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
''Словник української мови'' | ''Словник української мови'' | ||
| − | Академічний тлумачний словник (1970—1980) | + | |
| + | '''Академічний тлумачний словник (1970—1980)''' | ||
ЛА́ГОДА, и, жін., рідко. | ЛА́ГОДА, и, жін., рідко. | ||
Версія за 09:20, 28 березня 2023
Лагід, -году, м. Употребл. какъ нарѣчіе: лагодом, ум. лагодиком, лагодком. Кротко, мягко, ласково, миролюбиво. Навчає лагодом. Ном. № 9288. Як набігли на мене, як зачали лаяться!.. Я дивлюсь, що непереливки, давай біля їх лагодком, лаю ком, утихомирилися. Лебед. у. Вона боїться чоловіка та так коло його лагодком. Черк. у.
Сучасні словники
Словник української мови
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЛА́ГОДА, и, жін., рідко.
1. Те саме, що злагода. Нічим їй ніхто не догодить, ні з ким жити в покої, в лагоді не може (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 465).
2. Те саме, що лагідність. Іду помарить край ставка, Де лагода та сяєво блакиті (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 200); Навкруги такий достиглий спокій, Така в усьому лагода розлита (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 212).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 431. http://sum.in.ua/s/laghoda
