Відмінності між версіями «Чуть»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 5: Рядок 5:
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
  
=== Етимологія слова. ===  [https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D1%87%D1%83%D1%82%D1%8C]
+
=== Етимологія слова. [https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D1%87%D1%83%D1%82%D1%8C]===
  
 
'''ЧУТЬ — «ледве, трохи»'''
 
'''ЧУТЬ — «ледве, трохи»'''

Версія за 00:22, 20 березня 2023

Чуть, нар. Чуть, едва. Іде, чуть не плаче. Шевч. 165. Чуть живу пустив. Рудч. Ск. І. 178.


Сучасні словники

Етимологія слова. [1]

ЧУТЬ — «ледве, трохи»

• запозичення з російської мови;
• р. чуть «ледве» виникло в результаті семантичної видозміни форми інфінітива чуть, др. чути «відчувати» (до переосмислення дієслівних форм пор. укр. мов, мовля́в, хай, р. пусть і т. ін.);
• зіставлення з дангл. hyse «син; юнак», перс. kōda «дитина», ав. kutaka- «маленький» (Scheftelowitz WZKM 34, 218) помилкове;
• р. чуть, бр. чуць, др. чути «можливо, навіть»;

Словник української мови у 20 томах.

ЧУТЬ, присл., розм.

Те саме, що ледь.

Іде чуть не плаче. Чуть живу пустив (Сл. Б. Грінченка); Чи тямки тобі, як ми втікали з Братського на Запорожжя та на дорозі зустріли одну чорнобривеньку і ти чуіь-чуть був не проміняв запорозької волі на її чорні брови? (Т. Шевченко); Люблю похмурі дні, коли крізь сині хмари Чуть пробивається проміння золоте І ллє у тумані на землю тихі чари (М. Рильський).

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання