Відмінності між версіями «Трудоватіти»
(→Ілюстрації) |
|||
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Трудоватіти1.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
Версія за 02:51, 12 березня 2023
Трудоватіти, -тію, -єш, гл. Трудоватіти, -тію, -єш, гл. Разбухать, становиться больше въ объемѣ.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова Трудоватіти у сучасних словниках ПРАЦЬОВИ́ТИЙ, а, е. Який сумлінно ставиться до роботи (про людину). Розумна пані і моторна, Для неї трохи сих імен: Трудяща, дуже працьовита (Іван Котляревський, I, 1952, 71); Все село уважало його за найпоряднішого парубка, за чесного, працьовитого й ощадного (Іван Франко, V, 1951, 173); Бійці — переважно вінницькі, подільські, наддністрянські колгоспники — слухняні й працьовиті (Олесь Гончар, III, 1959, 25); // Який відзначається сумлінним ставленням до праці (про колектив). В працьовитім колективі всі заможні і щасливі (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 361); То переселенці з Пряшівщини. В селі кілька сімей таких. Дуже працьовитий народ (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 50);
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
http://sum.in.ua/s/pracjovytyj Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови
