Відмінності між версіями «Підмощатися»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рядок 8: | Рядок 8: | ||
2. до кого, розм. Сідати, влаштовуватися, примощуючись де-небудь, біля когось. | 2. до кого, розм. Сідати, влаштовуватися, примощуючись де-небудь, біля когось. | ||
− | Побачив [Охрім], що Еней гнівився, До його зараз підмостився, За білу рученьку і взяв (Іван Котляревський, I, 1952, 107); | + | Побачив [Охрім], що Еней гнівився, До його зараз підмостився, За білу рученьку і взяв (Іван Котляревський, I, 1952, 107); до кого, рідко під кого, перен., фам. Входити у чиє-небудь довір'я, задобрювати, підкуповувати і т. ін. когось. Щоб поставить на своє, То багатир не поскупився, Під кого треба — підмостився (Українські поети-романтики.., 1968, 598). |
− | + | ||
− | + | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== |
Версія за 12:15, 13 грудня 2022
Підмощатися, -щаюся, -єшся, гл. = Підмощуватися. В се врем’я Юпітер підпивши, з нудьги до жінки підмощавсь. Котл. Ен.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
1. розм. Підкладати що-небудь під себе.
2. до кого, розм. Сідати, влаштовуватися, примощуючись де-небудь, біля когось. Побачив [Охрім], що Еней гнівився, До його зараз підмостився, За білу рученьку і взяв (Іван Котляревський, I, 1952, 107); до кого, рідко під кого, перен., фам. Входити у чиє-небудь довір'я, задобрювати, підкуповувати і т. ін. когось. Щоб поставить на своє, То багатир не поскупився, Під кого треба — підмостився (Українські поети-романтики.., 1968, 598).