Відмінності між версіями «Баcоля»

Версія за 03:12, 12 грудня 2022

Басоля, -лі, ж. Віолончель. Тепер мені не до соли, коли грають на басолі. Теперь мнѣ не до того. Чуб. ІІ. 678.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

БАСО́ЛЯ, і, ж. Український народний смичковий музичний інструмент, схожий на віолончель. Тепер мені не до солі, коли грають на басолі (Чуб., II, 1878, 678); — Музика, ша! — гукнув раптом голос Качковського, та так зично, що скрипка й басоля зараз замовкли (Л. Укр., III, 1952, 671).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда

Басо́ля І, ж, муз. Український народний смичковий інструмент, схожий на віолончель. Біда тут грала на басолі, чорти казились по кутках. (П-1:74).

Ілюстрації

Медіа

Цікаві факти

• Басоля — інструмент, який походить від старослов'янського великого гудка — гудища. Вона мала три струни і грали на ній лукоподібним смичком.
• Ззовні схожа на віолончель з трьома або чотирма струнами. Грають на них характерним способом, а саме-кладуть інструмент на коліна нижньою декою до грудей виконавця, як гітару, правою рукою за допомогою дерев'яної палички б'ють по струнах, а лівою притискують струни на грифі. Виникає рвучкий, карбований звук з домішкою шуму.
• Цікавий різновид басолі можна зустріти на Закарпатті. Це п'ятиструнний інструмент, на якому грають щипком плектра або ударяють по струнах спеціальною паличкою—бильцем, відбиваючи ритмічний малюнок музики. За допомогою кількох рухомих поріжків на грифі досягається раптове перестроювання відкритих струн, що дозволяє грати на такій басолі, не притискуючи пальцями струн на грифі.