Відмінності між версіями «Неволя»
(Створена сторінка: '''Нево́ля, -лі, '''''ж. ''1) Зависимое состояніе; невозможность поступать по своему усмотрѣнію...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | ==Словник Б.Д Грінченка== | ||
'''Нево́ля, -лі, '''''ж. ''1) Зависимое состояніе; невозможность поступать по своему усмотрѣнію. ''Ох і рада б я вийти, дак неволя моя: не пускає мати, що я молода. ''Мет. 54. '''З неволі робити'''. По неволѣ дѣлать. Константиногр. у. 2) Неволя, рабство. ''У святу неділю не сизі орли заклекотали, як то бідні невольники у тяжкій неволі заплакали, угору руки підіймали, кайданами забряжчали. ''АД. І. 88. 3) Плѣнъ. ''Татарва побрала в неволю. ''Стор. МПр. 162. 4) Падучая болѣзнь. Угор. 5) Чортъ, бѣсъ. Угор. Ум. '''Неволенька, нево́лечка. '''''Здорова була, моя донечко, що попалась у неволечку. ''Чуб. V. 699. | '''Нево́ля, -лі, '''''ж. ''1) Зависимое состояніе; невозможность поступать по своему усмотрѣнію. ''Ох і рада б я вийти, дак неволя моя: не пускає мати, що я молода. ''Мет. 54. '''З неволі робити'''. По неволѣ дѣлать. Константиногр. у. 2) Неволя, рабство. ''У святу неділю не сизі орли заклекотали, як то бідні невольники у тяжкій неволі заплакали, угору руки підіймали, кайданами забряжчали. ''АД. І. 88. 3) Плѣнъ. ''Татарва побрала в неволю. ''Стор. МПр. 162. 4) Падучая болѣзнь. Угор. 5) Чортъ, бѣсъ. Угор. Ум. '''Неволенька, нево́лечка. '''''Здорова була, моя донечко, що попалась у неволечку. ''Чуб. V. 699. | ||
| + | |||
| + | ==Словник синонімів== | ||
| + | НЕВО́ЛЯ (відсутність, позбавлення волі, свободи), РА́БСТВОпідсил.;НЕВІ́ЛЬНИЦТВО (стан, становище невільника); ЯРМО́, КОРМИ́ГА (гніт, утиски в неволі). Не витримав монастирської неволі Теодосій і задумав будь-що втекти звідси (А. Хижняк); Свій меч історія підносить - І долу падає ярмо, І панське ухо чує: досить! Себе ми в рабство не дамо (М. Рильський); - Не знаю, брате, ані як жити без невільництва в пані Косінської, ані де заробити на хліб (П. Козланюк); Подоляни, щоб не попасти в турецьку кормигу, стали тікати на Слобідську Україну (М. Стельмах). - Пор. 1. гніт, 1. ра́бство. | ||
| + | |||
| + | ==Публічний електронний словник української мови== | ||
| + | НЕВО́ЛЯ, і, ж. Відсутність волі, свободи, повна залежність когось від кого-, чого-небудь. У тій хатині, у раю, Я бачив пекло… Там неволя, Робота тяжкая, ніколи І помолитись не дають (Шевч., II, 1963, 252); Не витримав монастирської неволі Теодосій і задумав будь-що втекти звідси (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 147); // Полон, поневолення, рабство. У хатці жив старий дід Данило. Колись він козакував, був у неволі турецькій, але визволивсь відтіля (Гр., І, 1963, 344); По темних дорогах тяглися з заходу визволені з неволі радянські люди (Довж., І, 1958, 380); * У порівн. Сусіди не бачилися одно з другим цілими тижнями; жили, як у неволі (Мирний, III, 1954, 7); // перен. Життя, перебування (тварин, птахів, риб і т. ін.) не в природних умовах. Затріпалось у неї серце, як пліточка в неволі… (Мирний, І, 1949, 334); На рамі, мов краплину крові, побачив [дід] сонечко, що.. попало в неволю (Стельмах, І, 1962, 451); Здорові дельфіни живуть у неволі 20 — 25 років (Наука.., 1, 1967, 50). | ||
| + | |||
| + | По неволі — через необхідність, всупереч бажанню. Ми малими розійшлись Та вже й не сходились ніколи. Мене по волі і неволі Носило всюди (Шевч., II, 1963, 229); [Старий рибак:] Був же я, був та у батька один син, Ой мене батько по неволі одружив (Рудан., Тв., 1959, 301); Яко́ї нево́лі? — уживається для вираження сильного незадоволення, роздратування. Зітхнув [дяк]: — Ех, огидло все це мені до краю. — То ви б покинули, якої неволі сидіти в дяках? (Вас., II, 1959, 76); — Кого тут проти ночі колотить? — Це я, Никаноре. — Ах, це ви? Якої ще неволі вам? — сердито пізнає її панський попихач (Стельмах, І, 1962, 295). | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | '''1'''.Словник Бориса Грінченка | ||
| + | |||
| + | '''2'''.Всесвітній словник української мови | ||
| + | |||
| + | '''3'''.Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 269. | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/32119-nevolja.html | ||
| + | |||
| + | http://uk.worldwidedictionary.org/неволя | ||
| + | |||
| + | http://ukrlit.org/slovnyk/неволя | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | ||
[[Категорія:Не]] | [[Категорія:Не]] | ||
Поточна версія на 15:39, 30 листопада 2014
Зміст
Словник Б.Д Грінченка
Нево́ля, -лі, ж. 1) Зависимое состояніе; невозможность поступать по своему усмотрѣнію. Ох і рада б я вийти, дак неволя моя: не пускає мати, що я молода. Мет. 54. З неволі робити. По неволѣ дѣлать. Константиногр. у. 2) Неволя, рабство. У святу неділю не сизі орли заклекотали, як то бідні невольники у тяжкій неволі заплакали, угору руки підіймали, кайданами забряжчали. АД. І. 88. 3) Плѣнъ. Татарва побрала в неволю. Стор. МПр. 162. 4) Падучая болѣзнь. Угор. 5) Чортъ, бѣсъ. Угор. Ум. Неволенька, нево́лечка. Здорова була, моя донечко, що попалась у неволечку. Чуб. V. 699.
Словник синонімів
НЕВО́ЛЯ (відсутність, позбавлення волі, свободи), РА́БСТВОпідсил.;НЕВІ́ЛЬНИЦТВО (стан, становище невільника); ЯРМО́, КОРМИ́ГА (гніт, утиски в неволі). Не витримав монастирської неволі Теодосій і задумав будь-що втекти звідси (А. Хижняк); Свій меч історія підносить - І долу падає ярмо, І панське ухо чує: досить! Себе ми в рабство не дамо (М. Рильський); - Не знаю, брате, ані як жити без невільництва в пані Косінської, ані де заробити на хліб (П. Козланюк); Подоляни, щоб не попасти в турецьку кормигу, стали тікати на Слобідську Україну (М. Стельмах). - Пор. 1. гніт, 1. ра́бство.
Публічний електронний словник української мови
НЕВО́ЛЯ, і, ж. Відсутність волі, свободи, повна залежність когось від кого-, чого-небудь. У тій хатині, у раю, Я бачив пекло… Там неволя, Робота тяжкая, ніколи І помолитись не дають (Шевч., II, 1963, 252); Не витримав монастирської неволі Теодосій і задумав будь-що втекти звідси (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 147); // Полон, поневолення, рабство. У хатці жив старий дід Данило. Колись він козакував, був у неволі турецькій, але визволивсь відтіля (Гр., І, 1963, 344); По темних дорогах тяглися з заходу визволені з неволі радянські люди (Довж., І, 1958, 380); * У порівн. Сусіди не бачилися одно з другим цілими тижнями; жили, як у неволі (Мирний, III, 1954, 7); // перен. Життя, перебування (тварин, птахів, риб і т. ін.) не в природних умовах. Затріпалось у неї серце, як пліточка в неволі… (Мирний, І, 1949, 334); На рамі, мов краплину крові, побачив [дід] сонечко, що.. попало в неволю (Стельмах, І, 1962, 451); Здорові дельфіни живуть у неволі 20 — 25 років (Наука.., 1, 1967, 50).
По неволі — через необхідність, всупереч бажанню. Ми малими розійшлись Та вже й не сходились ніколи. Мене по волі і неволі Носило всюди (Шевч., II, 1963, 229); [Старий рибак:] Був же я, був та у батька один син, Ой мене батько по неволі одружив (Рудан., Тв., 1959, 301); Яко́ї нево́лі? — уживається для вираження сильного незадоволення, роздратування. Зітхнув [дяк]: — Ех, огидло все це мені до краю. — То ви б покинули, якої неволі сидіти в дяках? (Вас., II, 1959, 76); — Кого тут проти ночі колотить? — Це я, Никаноре. — Ах, це ви? Якої ще неволі вам? — сердито пізнає її панський попихач (Стельмах, І, 1962, 295).
Джерела та література
1.Словник Бориса Грінченка
2.Всесвітній словник української мови
3.Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 269.
Зовнішні посилання
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/32119-nevolja.html
