Відмінності між версіями «Риндя»
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і | {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і | ||
сучасність|підрозділ=Інститут філології}} | сучасність|підрозділ=Інститут філології}} | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках: | ||
| + | Ри́ндя — учасник традиційних весільних святкувань, що колись проводили в Чернігівській губернії. Риндя роз'їджав з сурмою на коні у вівторок після весілля[1]. Слово за походженням пов'язане з дав.-рус. рындель («прапороносець») < сер.-н.-нім. ridder[2]. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | [[Зображення:Ryndya081222.png|x140px]] | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | 1. Риндя // Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 17. | ||
| + | 2. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X. | ||
Версія за 04:19, 8 грудня 2022
І. Ри́ндя, -ді, ж. 1) = Ринда. 2) Желудокъ, нутро. Желех.
ІІ. Ри́ндя, -ді, м. Въ свадебныхъ празднествахъ въ Черниг. губ.: разъѣзжающіе во вторникъ послѣ свадьбы верхомъ на лошадяхъ трубачи съ трубами. МУЕ. III. 169. {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут філології}}
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках: Ри́ндя — учасник традиційних весільних святкувань, що колись проводили в Чернігівській губернії. Риндя роз'їджав з сурмою на коні у вівторок після весілля[1]. Слово за походженням пов'язане з дав.-рус. рындель («прапороносець») < сер.-н.-нім. ridder[2].
Ілюстрації
Джерела та література
1. Риндя // Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 17. 2. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
