Відмінності між версіями «Глиняний»
| Рядок 26: | Рядок 26: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
'''[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4 Глиняний посуд]''' | '''[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4 Глиняний посуд]''' | ||
| − | |||
'''[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Глина]''' | '''[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Глина]''' | ||
Версія за 00:15, 7 грудня 2022
Глиняний, -а, -е. Глиняный. Шевч. 437.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Зробл. з глини. Маріора варила обід у глиняній кабиці на подвір'ї (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 215); Глиняні посудини дунайської культури мають форму чашок, кубків і невеликих плоскодонних глечиків (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 51); * У порівняннях. Рука [Тугара] ослабла, впала, мов глиняна (Іван Франко, VI, 1951, 97).
2. Який складається з глини. Де ж Дніпро? Ось і він — синій аж чорний.. піднімає свою гребенясту спину, роздимає покручені боки і з ревом та гуком стрибає на глиняний берег (Панас Мирний, I, 1954, 346); Земля тут глиняна. Суглинок, покраяний ярами, долинами (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 217); * У порівняннях. Ми йдемо сірою, мов глиняна брила, колоною (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 6).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 85.
Ілюстрації
.jpg)
|
.jpg)
|
.jpg)
|
.jpg)
|
