Відмінності між версіями «Глиняний»
| Рядок 16: | Рядок 16: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Глиняний(1).jpg |
| + | |x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
Версія за 23:57, 6 грудня 2022
Глиняний, -а, -е. Глиняный. Шевч. 437.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Зробл. з глини. Маріора варила обід у глиняній кабиці на подвір'ї (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 215); Глиняні посудини дунайської культури мають форму чашок, кубків і невеликих плоскодонних глечиків (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 51); * У порівняннях. Рука [Тугара] ослабла, впала, мов глиняна (Іван Франко, VI, 1951, 97).
2. Який складається з глини. Де ж Дніпро? Ось і він — синій аж чорний.. піднімає свою гребенясту спину, роздимає покручені боки і з ревом та гуком стрибає на глиняний берег (Панас Мирний, I, 1954, 346); Земля тут глиняна. Суглинок, покраяний ярами, долинами (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 217); * У порівняннях. Ми йдемо сірою, мов глиняна брила, колоною (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 6).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 85.
Ілюстрації
| [[Зображення:Глиняний(1).jpg | x140px]] | 
|
|
|
